В Україні пропонують посилити відповідальність працівника за нанесені збитки

  1. Головна
  2. Соціалка
  3. (Не) Доступне піклування держави
  4. В Україні пропонують посилити відповідальність працівника за нанесені збитки
Рада ухвалила у першому читанні законопроект про посилення матеріальної відповідальності працівників
Топ
Ексклюзив
Спецтема
Олена Ткаліч
Олена Ткаліч
Читать на русском

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект «Про дерегуляцію трудових відносин» №5388, серед положень якого є норма про підвищення відповідальності працівників за збитки.



Наразі працівники несуть матеріальну відповідальність, яка, як правило, не перевищує середньомісячну зарплату, пише Соцпортал .

Законопроект пропонує розширити перелік випадків, коли працівника може бути притягнуто до повної матеріальної відповідальності. Договір про повну матеріальну відповідальність можна буде укладати з кожним працівником, робота якого передбачає взаємодію з певними цінностями, - зазначає юрист, експерт із трудового права Віталій Дудін.

За його словами, зараз такий договір укладається виключно із визначеним у законодавстві колом працівників.

Ще одна новація - можливість стягнути пряму дійсну матеріальну шкоду, якщо вона заподіяна внаслідок розголошення комерційної таємниці та іншої інформації, що охороняється законом, - підкреслює юрист.

ТОП-5 загроз для працівників. Як можуть реформувати трудове законодавство?
Топ
Спецтема
(Не)доступне піклування держави

Спрощення звільнень і тимчасова зайнятість. Як планують змінювати трудове законодавство

21:47, 24.10.21
Олена Ткаліч
Олена Ткаліч

Цей законопроект також розширює можливості для тимчасової зайнятості та знижує повноваження профспілок .

Крім того, Верховною Радою було ухвалено також ухвалено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (№ 5161). Він запроваджує так званий «0-годинний » трудовий договір. Ця форма зайнятості знижує бюрократичне навантаження, проте має низку ризиків:

  • Відсутність гарантій на мінімальну зарплату та соціальне забезпечення. У разі непритягнення до роботи протягом місяця працівникові має бути виплачено зарплату за 32 години. А ця сума може бути нижчою від розміру встановленої законом мінімальної зарплати. Також під загрозою надається гарантоване право на соціальний захист, що реалізується через механізм соціального страхування. Якщо страховий внесок за місяць нараховуватиметься із суми, меншої за мінімальну зарплату, цей місяць не буде зарахований до страхового стажу.
  • Непередбачуваність становища працівника. Працівник зобов'язаний з'явитися на виклик у строки, які не визначені законом, а встановлюватимуться в кожному окремому трудовому договорі. Не виключено, що працівники будуть змушені з'являтися протягом кількох годин після виклику, інакше їх буде звільнено.
  • Додаткові підстави для звільнення. Передбачається можливість звільнення працівників на додаткових підставах, які встановлюватимуться у трудовому договорі. Це створює ризик припинення трудових договорів на підставах, які визначить роботодавець за домовленістю із працівником. Заради працевлаштування працівники будуть змушені погоджуватись на закріплення невигідних умов.

Вищезазначені документи були детально проаналізовані представниками проект ЄС-МОП "На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні". На думку експертів, окремі положення проектів 5161 та 5388 суперечать міжнародним та європейським трудовим нормам.

Новини по темі

Популярні новини

Новини про війну