Психологічний тиск на роботі: за які дії роботодавців передбачена відповідальність

Закон захищає працівників незалежно від того, де вони виконують свої обов’язки — в офісі, на підприємстві чи дистанційно, пише «Судово-юридична газета». Якщо психологічний або економічний тиск має систематичний характер і негативно впливає на людину, це може свідчити про мобінг.

Що таке мобінг і чому він є порушенням закону

Мобінг — це систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або трудового колективу щодо конкретного працівника з метою психологічного та (або) економічного тиску. Наслідком цього стає створення навколо людини ворожої, образливої атмосфери, приниження її честі, гідності та ділової репутації.

Таке переслідування може здійснюватися й за допомогою телекомунікаційних технологій — через електронну пошту, корпоративні чати, месенджери, відеоконференції та інші цифрові засоби комунікації.

Основна мета мобінгу — принизити працівника, ізолювати його від колективу та знецінити його професійні якості.

Поняття мобінгу закріплено в Кодексі законів про працю України та Кодексі України про адміністративні правопорушення. Ці норми поширюються на всіх працівників незалежно від форми власності підприємства чи організації.

Як проявляється мобінг під час дистанційної роботи

У сучасних умовах психологічний тиск дедалі частіше набуває прихованих форм. Найпоширенішими проявами так званого «тихого» мобінгу є:

• «Цифровий бойкот» — систематичне ігнорування повідомлень, звернень або робочих запитів працівника в корпоративних чатах, через що він не може повноцінно виконувати свої обов’язки.
• Навмисне виключення з робочої комунікації — працівника не додають до корпоративних чатів, каналів, онлайн-нарад або на інші платформи, де обговорюються важливі робочі питання.
• Психологічний тиск за допомогою цифрових інструментів — постійні вимоги звітувати про кожен крок, надсилання великої кількості повідомлень або робочих завдань у неробочий час з метою психологічного виснаження.

Які ще дії можуть вважатися мобінгом

Закон виділяє кілька основних форм утисків працівників.

Економічний тиск може проявлятися у вигляді нерівної оплати праці рівної цінності, безпідставного позбавлення премій, бонусів або інших належних виплат.

Психологічний тиск включає погрози, образи, глузування, поширення неправдивої інформації, нерівномірний розподіл навантаження між працівниками, які виконують однакову роботу, безпідставне позбавлення працівника роботи без звільнення, обмеження можливостей для кар’єрного зростання або недопуск до робочого місця.

Окремою формою мобінгу є створення ворожої атмосфери, коли працівника ізолюють від колективу, не запрошують на зустрічі та наради, у яких він повинен брати участь, або переводять його робоче місце в умови, непридатні для виконання службових обов’язків.

Які штрафи за мобінг діють у 2026 році

Вчинення мобінгу заборонено законом. Адміністративна відповідальність за такі дії передбачена статтею 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За перший випадок мобінгу передбачено:

• для працівників — штраф від 850 до 1 700 гривень або громадські роботи тривалістю від 20 до 30 годин;
• для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, та посадових осіб — штраф від 1 700 до 3 400 гривень або громадські роботи тривалістю від 30 до 40 годин.

Якщо мобінг вчинено повторно протягом року або групою осіб, відповідальність посилюється.

У такому випадку:

• для громадян — штраф у розмірі від 1 700 до 3 400 гривень або громадські роботи тривалістю від 30 до 40 годин;
• для фізичних осіб-підприємців та посадових осіб — штраф від 3 400 до 6 800 гривень або громадські роботи тривалістю від 40 до 60 годин.

Що робити, якщо ви стали жертвою мобінгу

Якщо працівник постійно зазнає психологічного або економічного тиску, що заважає виконувати службові обов’язки, негативно впливає на здоров’я або створює нестерпні умови праці, не варто сприймати це як «складний характер» керівника чи колег.

Якщо такі дії мають систематичний та умисний характер, вони можуть мати ознаки мобінгу, який заборонений українським законодавством. У такому випадку працівник має право захищати свої трудові права в установленому законом порядку.

Раніше «Соцпортал» писав про те, як колишні водійки «Київпасстрансу» тепер працюють у Німеччині та як у Києві запустили безкоштовні будівельні курси для всіх бажаючих, щоб компенсувати нестачу працівників. А також про те, чи скоротять в Україні «декретну» відпустку?

Підписуйтесь на наш канал на Youtube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!