Поиск

У Волинській інфекційній лікарні кардинально скоротили персонал

У відділенні Волинської інфекційної лікарні залишилось сім лікарів
Читать на русском

У Волинській обласній інфекційній лікарні з шкірно-дерматовенерологічного відділення звільнили 17 працівників. 

З вересня туту залишилися семеро лікарів на пів ставки, пише Суспільне.

За словами завідувачки відділення Інни Шафранюк, із семи медсестер у відділенні залишилося дві, решта медперсоналу шукає нову роботу. Причина такого кадрового рішення, зі слів тимчасової виконувачки обов'язків директора обласної інфекційної лікарні Любов Серби, полягає у реорганізації закладу та недостатньому фінансуванні відділення. Згідно з договором з Національною службою здоров’я, відділення не заробляє на зарплати лікарям, тому більша частина персоналу потрапила під скорочення.

Любов Серба додала: фінансування відділення Національна служба здоров'я збільшила, проте сума невелика.

Фінансування було вкрай недостатнє – це 18 тисяч гривень. На сьогодні вже отримали перегляд фінансування з НСЗУ, і ця сума зросла. Зараз вона становить 66 тисяч на місяць. Цих коштів вистачить до наступного укладання договорів 1 квітня наступного року, – зазначила медик.

Одна з семи лікарів, яких перевели на половину ставки – дерматовенерологиня Інна Кирилова. Після скорочення лікарка приймає пацієнтів по три години в день. Із її слів, медики працюють без медсестер, тому навантаження велике.

Ми самі заповнюємо і комп’ютер, і оглядаємо хворих, тому встигнути важко. Напевно, кращі не зроблять ніде специфічні дерматологічні аналізи. І по грибках роблять в нас, – додала дерматовенерологиня.

У чому причина масових невиплат зарплат медикам

Медики заявляють про масові затримки зарплат

Як раніше повідомляв Соцпортал, про затримки зарплат також заявляли медики міста Генічеська, Слав’янська, Запоріжжя, Кривого Рогу, Сум, Енергодару, Львівської і Харківської областей та інших регіонів. Затримки пов'язані з введенням другого етапу медреформи, який змінив принципи фінансування. Тепер воно залежить від того, чи відповідає лікарня критеріям, які виставляє Національна служба здоров'я України. Медперсонал в такому випадку стає заручником ситуації. Наприклад, у Львівській області адміністрація лікарні хотіла закупити необхідну для укладення договору з НСЗУ апаратуру за рахунок зарплат медиків .

Зовсім радикально фінансування урізали психіатричним і протитуберкульозних диспансерів. При цьому дані установи виконували також соціальну функцію, надаючи дах соціально незахищеним категоріям. Про випадки, коли такі пацієнти вже опинилися на вулиці, відомо в Одесі і Києві.

При цьом медики, які наважуються публічного говорити про порушення, стикаються з мобіногом на робочому місці.

На тлі цих змін в Україні виникло протестний рух медсестер "Будь як Ніна". Вони вимагають гідних зарплат, розслідувань випадків зараження COVID-19 і перегляду медреформи.

Цькування медпрацівників. Чому моббінг в українських лікарнях - типове явище
Топ
(Не)доступне піклування держави

Чому українські медики масово стикаються з цькуванням на робочому місці

Читайте также:

Комментарии