Чому медики не отримають обіцяних прифронтових доплат — результати дослідження

Про це під час Соцфоруму розповіла медсетра та активістка Медруху "Будь як Ми" Руслана Мазуренок, посилаючись на результати опитувань медиків на прифронтових територіях.

В опитуванні взяли участь 550 медпрацівників. Потім із частиною з них було проведено інтерв'ю.

За словами Мазуренок, у травні 2023 року медики прифронтових територій отримали право на підвищену оплату. На територіях можливих бойових дій лікарям мали доплачувати 3000 гривень, медсестрам - 2000 гривень, молодшому персоналу - нічого. В активних зонах бойових дій ставки були вищими: 8000 гривень лікарям, 4500 гривень медсестрам і 1000 гривень молодшому персоналу. Восени 2025 року виплати збільшили: до 8000, 4500 і однієї тисячі гривень для територій можливих бойових дій і до 20 000, 15 000 і 10 000 гривень для активних зон.

Звучить чудово, але реально зовсім не так. Система нарахування прифронтових доплат залишається "абсолютно непрозорою", - зазначає Мазуренок.

Найтривожніший показник - скорочення охоплення. У 2023 році фінансування на доплати мали 126 лікарень. Влітку 2025 року їх залишилося тільки 57, хоча зони ризику розширювалися.

В Одеській області, наприклад, сім районів отримали статус територій можливих бойових дій, але влітку відповідний пакет фінансування мав тільки один медзаклад.

У результаті в лікарнях із фінансуванням працювали близько 12 тисяч медиків, тоді як загалом на прифронтових територіях загалом їх було понад 53 тисячі. Навіть коли до кінця 2025 року фінансування багатьом установам відновили, період, коли люди вже працювали під обстрілами без доплат, держава не компенсувала.

Чому гроші не доходять до медиків

Руслана Мазуренок виділила три рівні перешкод: статус території, правила НСЗУ та рішення адміністрації конкретного медзакладу.

• Перший рівень - юридична адреса. Право на доплату може залежати не від того, де людина реально працює, а від того, де зареєстрована установа. Це створює абсурдні ситуації. Парамедик швидкої може щодня працювати за десять кілометрів від лінії фронту, але не отримувати виплат, бо юридична база знаходиться в обласному центрі. Відділення переливання крові може фізично розташовуватися в прифронтовій лікарні, де всі навколо отримують доплати, але його співробітники залишаються без виплат через підпорядкування обласному центру.
• Другий рівень - НСЗУ. Навіть якщо заклад перебуває в зоні ризику, він не завжди отримує фінансування. Із системи, за словами Руслани Мазуренок, були виключені спеціалізовані стоматологічні клініки - близько півтори тисячі медиків в Одесі, Харкові, Запоріжжі та Сумах. Виникали проблеми і з психіатричними лікарнями. Херсонська психіатрична лікарня змогла відновити контракт тільки після втручання омбудсмена.
• Третій рівень - адміністрація лікарні. Саме тут доплати часто перетворюються на ручний інструмент: кому платити, скільки платити і на яких умовах. В одній лікарні медсестра стаціонару може отримати 2500 гривень, а медсестра поліклініки - 1200 гривень, хоча обидві працюють в одному закладі та під однаковими обстрілами. Якщо працівник іде на лікарняний або у відпустку, доплату можуть зняти. На запитання персоналу часто відповідають просто: грошей немає.

Така система руйнує саму логіку компенсації ризику. Якщо лікарню обстрілюють, небезпека не залежить від юридичної адреси, відділення чи рішення адміністрації. Але в реальності саме ці фактори можуть визначати, чи отримає людина гроші.

"Ми всі однаково ризикуємо життям"

За цифрами стоять конкретні історії. Медики розповідали про обстріли, роботу під дронами, дорогу на зміну, поранення колег. Навіть коли в лікарні є укриття, лікар або медсестра не завжди можуть туди спуститися: не можна залишити пацієнта, підключеного до апаратури. Часто укриття не пристосовані для важких пацієнтів.

Мазуренок навела фразу однієї з колег зі сходу:

Наша медицина тримається тільки на ентузіазмі. Це обов'язок - потрібно допомагати людям".

Інша позиція медика звучить ще пряміше:

Ми всі однаково ризикуємо життям. Усім потрібно виплачувати.

За словами Руслани Мазуренок, МедРух пропонує такі рішення:

• автоматичне й універсальне право на доплату;
• незалежний моніторинг;
• відповідальність керівників за невиплати;
• аналіз боргів Державною службою з питань праці починаючи з 17 травня 2023 року;
• активна роль профспілок;
• готовність самих працівників звертатися до інспекції праці та суду.

Медики виступають за створення прозорого механізму, де ризик визнається автоматично, а не після скарг, тиску і довгого доведення очевидного.

Як писав Соцпортал, у прифронтовому містечку Новодонецькому на Донеччині, де досі проживають сімʼї з дітьми, літні та маломобільні мешканці, намагалися закрити підстанції “швидкої” допомоги. Однак завдяки розголосу від цих планів відмовилися.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про медичну реформу в Україні читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. Приєднайтеся до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!