Петиція за відставку Ляшка: чому медики хочуть змінити міністра

За словами голови організації Оксани Слободяної, кадрові проблеми в медицині накопичувалися роками, однак саме МОЗ має відповідати за зрозумілі правила роботи галузі та ефективний діалог із медиками.

Про це вона заявила в ході круглого столу «Українська медицина: реалії, виклики та шляхи подолання кризи через соціальний діалог», приуроченого до Дня медичного працівника.

Слободяна наголосила, що активісти не перекладають на міністра відповідальність за всі проблеми української медицини. Водночас вони вважають, що саме Міністерство охорони здоров'я повинно формувати прогнозовану політику розвитку галузі.

За її словами, медики не розуміють, як змінюватимуться умови роботи найближчим часом, що буде з навантаженням на медичних сестер, як працюватимуть нові пакети НСЗУ та яких змін чекати лікарням.

Коли будуть навіть ті ж банальні закони про навантаження медсестер? Про порядок впровадження пакетів по НСЗУ? Коли медики будуть знати, що їх чекає завтра, що буде через півроку, на що їм опиратися,як їм працювати? Навіть такі дрібні і не дуже складні справи, на жаль, Міністерство не робить. І тому перший наш крок після діалогу — це є заміна міністра, — наголосила Осана Слободяна.

Саме тому, за словами голови ГО, після тривалих спроб діалогу організація підтримала петицію про відставку Віктора Ляшка. Раніше Медичний Рух також вказував на інші прогалини в роботі МОЗ. Серед них:

• Неможливість забезпечити реалізацію гарантій для медиків, які працюють біля лінії фронту або постраждали від російських атак. Медики стикаються з масовими невиплатами “прифронтових доплат” та компенсацій за Законом №2980 при пораненні чи загибелі на робочому місці.
• Зарплата медичних працівників лишається низькою. В середньому вона, за даними Держстату на 2025 рік, була 19 594 грн, що є одним з найнижчих показників за галузями економіки і складає лише близько 70% від середньої. Мінімальні гарантовані виплати в 20 000 для лікарів і 13 500 часто не забезпечуються повною мірою, особливо в лікарнях із недостатнім фінансуванням.
• Перевантаження медичних сестер. В Україні досі немає сучасних державних нормативів навантаження для середнього медичного персоналу, через що адміністрації можуть істотно збільшувати обсяг роботи без відповідного збільшення штату. На цю проблему звернув увагу Європарламент в останній резолюції.
• Недостатній соціальний діалог. В Україні досі не прийнято нову галузеву угоду у сфері медицини, яка має регламентувати базові гарантії медиків. Також МОЗ недостатньо залучає представників працівників як соціальних партнерів до підготовки рішень щодо умов праці, оплати та реформування системи.
• Кадрова криза. Під час війни дефіцит медичних кадрів лише посилився. МОЗ не запропонувало комплексної політики утримання медичних працівників, особливо медичних сестер та молодих лікарів. З кінця 2014 року до кінця 2023 року медсестер стало менше на третину. А їхня кількість на душу населення вдвічі менша за середню в ЄС.

Раніше Соцпортал писав про те, що українські медики, які працюють на територіях можливих чи активних бойових дій, мають право на підвищену оплату праці. Проте озвучені в урядовій постанові цифри лишаються на папері, якщо немає доброї волі адміністрації медзакладів. Урядову постанову про доплати треба продублювати в колективному договорі. Інакше “прифронтові” в повній мірі не будуть гарантовані. Однак у багатьох випадках персонал, особливо середній та молодший, не має значного впливу на створення цього документа або ж навіть не знає про нього.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі та до нашого пабліку в Facebook й Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!