Скільки українських медиків захворіли на COVID-19 - оцінка ООН
- Головна
- Соціалка
- Медреформа
- Скільки українських медиків захворіли на COVID-19 - оцінка ООН
Менше третини всіх розслідувань випадків заражень медиків коронавірусом визнають професійними захворюваннями.
Тож більшість втрачає право на виплати, які при важких для здоров'я наслідки складають більше 600 тисяч, а при смерті - півтора мільйона. Про це йдеться у інформаційній записці "Вплив пандемії COVID-19 на працівників і працівниць охорони здоровья України" від Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні, що є в розпорядженні Соцпорталу.
Як вказано, станом на 14 лютого 2021 року в Україні було підтверджено 61 763 випадки зараження медиків, 552 з яких смертельні. 84% всіх випадків стосувались жінок-медиків.
З понад 60 000 випадків зараження COVID-19 серед працівників охорони здоров’я на лютий 2021 року лише незначний відсоток було визнано професійними захворюваннями, що негативно вплинуло на реалізацію права на компенсацію, - йдеться у листі.
Як вказано, показник визнання - тільки 28%.
Були також суттєві регіональні відмінності в показниках визнання інфікування працівників охорони здоров’я COVID-19 як таких, що пов'язані з роботою. Наприклад, чотири відсотки випадків у Полтавській області (11 з 266 випадків зараження COVID-19, за якими розслідування було завершено), сім відсотків у Сумській області (16 з 266 випадків) і вісім відсотків у Луганській області (один з 13) у порівнянні з 80 відсотками в Івано-Франківській області (199 з 249) і 66 відсотками в Харківській області (232 з 351), - йдеться у повідомленні.
Окрім цього опитані Моніторинговою місією представники Державної служби з питань праці вказували, що х інформували далеко не про всі випадки заражень на робочому місці, а представники профспілок підтвердили, що спеціальні комісії, відповідальні за проведення розслідувань, неохоче пов'язують зараження медиків з виконанням ними професійних обов'язків.
І що навіть скликання таких комісій є проблемою через брак фахівців, таких як епідеміологи та профпатологи, участь яких вимагається відповідно до закону. Кілька опитаних також зазначили, що працівникам охорони здоров'я, які не були офіційно задіяними до реагування на випадки COVID-19 (у закладі, у якому вони працюють), важко довести, що їхнє зараження COVID-19 пов'язане з виконанням професійних обов'язків, що потенційно може вплинути на доступ до компенсації, - повідомляє Моніторингова місія.
Також часто медикам відмовляють у компенсації на підставі того, що передача інфекції від пацієнта до лікаря в медичнизакладах відбулась ніби-то через «порушення правил належного використання ЗІЗ».
Також до ММПЛУ надійшли скарги на те, що виплати лікарняних із Фонду соціального страхування часто затримуються, що посилює фінансову невпевненість працівників охорони здоров'я, які отримують мінімальну заробітну плату, - йдеться листі.
У рекомендаціях Моніторингової місії йдеться про необхідність скасувати необхідність доведення зв'язку між зараженням COVID-19 і виконанням професійних обов'язків для працівників охорони здоров’я. А також збільшити фінансування медицини хоча б до встановленого законом мінімуму в 5% ВВП (наразі, незважаючи на пандемію, фінансування складає близько 3%) та підвищити зарплати медиків.
Саме з цими вимогами 12 травня у Києві відбувся протест медсестер під Міністерством охорони здоров`я. Медики пообіцяли, що у разі невиконання вимог будуть влаштовувати страйки на робочих місцях.
Дослідження ММПЛУ було проведено на базі 66 інтерв'ю з медиками з різних регіонів. Інформація подана станом на лютий 2021 року.
- МОЗ планує змінити застарілі підходи до лікування "контузії"
- Сервіс Helsi: часті питання користувачів і відповіді розробника
- На Сумщині виділили 47 мільйонів на ремонт лікарні після обстрілу. Містяни стверджують, що насправді медзаклад не постраждав
- Медикам на Житомирщині скоротили зарплати до 4 тисяч гривень
- Чому українських медиків переводять на мінімальну зарплату
- В НСЗУ розповіли чи можна безоплатно отримати консультацію в приватній клініці
Експертка з питань прав жінок, осіб з інвалідністю, материнства в сучасному контексті, реформування системи охорони здоров'я, освіти та соціального захисту.