Новий закон замість Житлового кодексу: у Раді попереджають про прогалини та ризики для прав громадян

У разі ухвалення документа втратять чинність Житловий кодекс України та Закон «Про приватизацію державного житлового фонду».

Водночас Головне науково-експертне управління Верховної Ради застерігає: поданий законопроєкт не є повноцінним новим кодексом. За своїм змістом він має рамковий характер і лише визначає загальні засади житлової політики, тоді як конкретне регулювання житлових відносин передбачається в інших законах і підзаконних актах, пише "Судово-юридична газета".

Окрему увагу експерти звертають на скасування закону про приватизацію державного житлового фонду. До проєкту не додано статистичних даних щодо обсягів неприватизованого державного та комунального житла. За висновком ГНЕУ, в умовах, коли у фондах фактично залишаються лише службові та соціальні приміщення, правовий статус неприватизованого житла залишається невизначеним, що може негативно вплинути на реалізацію житлових прав громадян.

Законопроєкт також передбачає запровадження обліку всього житлового фонду України в Єдиній інформаційно-аналітичній житловій системі. Йдеться про державне, комунальне і приватне житло, а також безхазяйне та відумерле майно. Дані з наявних державних реєстрів вноситимуться автоматично, решту інформації мають подати органи влади, органи місцевого самоврядування та власники житла.

Кабінет Міністрів і органи місцевого самоврядування зобов’яжуть протягом 12 місяців з моменту набрання чинності законом провести повний облік житла державного і комунального фондів. Для територій активних або можливих бойових дій ці строки відліковуватимуться після припинення бойових дій або деокупації.

Водночас законопроєкт передбачає припинення ведення державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Натомість функції обліку житла і програм державної підтримки буде зосереджено в Єдиній інформаційно-аналітичній житловій системі. Доступ до неї буде безкоштовним, однак за отримання витягів і довідок доведеться сплачувати.

Інформація в системі декларується як відкрита та загальнодоступна, за винятком окремих персональних даних. Саме це викликало застереження Головного юридичного управління Верховної Ради. У зауваженнях зазначається, що проєкт фактично створює можливість доступу необмеженого кола осіб до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо працівників розвідувальних органів або осіб, діяльність яких пов’язана з державною таємницею.

Крім того, експерти вказують, що законопроєкт не відповідає вимогам Конституції України, практиці Конституційного Суду, Європейського суду з прав людини та міжнародним актам у сфері захисту персональних даних. Обробка конфіденційної інформації, на їхню думку, стає непередбачуваною за обсягами, строками та колом суб’єктів доступу.

Окремо ГНЕУ наголошує: втрата чинності Житлового кодексу може призвести до прогалин у регулюванні житлових відносин. Йдеться, зокрема, про правила проживання у гуртожитках, вимоги до експлуатації та збереження житлового фонду, умови виселення членів сім’ї, а також соціальні гарантії для людей похилого віку та осіб з інвалідністю при наданні житла.

За висновком експертів, у нинішній редакції законопроєкт може послабити рівень захисту житлових прав громадян і потребує суттєвого доопрацювання перед ухваленням.