Пошук
Медреформа в Україні: коли гроші підуть за медиками
Читать на русском

Державні витрати на медицину в Україні коливаються в межах 2-3% ВВП при рекомендованих ВООЗ 7%.

Наприклад, в 2017 році на душу населення виділялося $ 78. Цей показник був найнижчим в Європі. А серед пострадянських країн поступався Молдові, Грузії, Туркменістану, Казахстану, Білорусі та РФ.

З огляду на скромний прогноз економічного зростання, малоймовірно, що Україна зможе в найближчому майбутньому направити набагато більше коштів на охорону здоров'я. Тому вкрай важливо ефективно використовувати наявні ресурси, — сказано в дослідженні Voxukraine.

Саме цим шляхом пішла влада, запустивши з 1 квітня 2020 року другий етап медреформи. Прийнята при екс-главі МОЗ Уляні Супрун законодавча база змінила систему фінансування — якщо раніше лікарні отримали субвенцію і витрачали її переважно на зарплати і господарчі витрати, то тепер гроші "йдуть за пацієнтом" через Національну службу здоров'я України (НСЗУ) і виплачуються за надане лікування.

У нових нормах також закріплено фінансування медицини на рівні 5% ВВП. Однак ця умова виконана не була, а реформа обернулася зниженням зарплат і скороченнями в більшості лікарень. Станом на травень попередження про звільнення отримали 41 тисяча медпрацівників.

Медреформа обернулася скороченням лікарень, персоналу і зарплат. МОЗ обіцяє аудит
Топ

Медреформа обернулася скороченням лікарень, персоналу і зарплат. МОЗ обіцяє аудит

12:00, 28.04.20

"Дорогий" Семашко

Система охорони здоров'я України, яку зараз намагаються реформувати, була заснована на моделі Миколи Семашка. Велика мережа поліклінік, лікарень, жіночих консультацій, санаторіїв та інших медустанов — її заслуга. Яка, однак, виявилася "тягарем" для українського бюджету.

Але на думку медиків з Незалежної профспілки лікарів Кривого Рогу Олени Пилипенко та Олега Вірченко, які в минулому році запобігли оптимізації місцевої лікарні №8, для свого часу система Семашко була передовою. Так, з 1926 по 1972 роки, незважаючи на період війни, тривалість життя збільшилася на 26 років.

Завдання моделі Семашко загальновідомі, їх свого часу вивчали в кожному медінституті:

  • єдині принципи організації і централізація системи охорони здоров'я;
  • безкоштовність і загальнодоступність усіх видів медичної допомоги;
  • першочергову увагу дитинству та материнства;
  • профілактичний напрямок медицини;
  • ліквідація соціальних основ хвороб;
  • залучення громадськості до справи охорони здоров'я;
  • єдність медичної науки і практики.

Але до середини 80-х років недостатнє фінансування, низькі темпи модернізації, відставання в області медичних досліджень - призвело до зношування всієї конструкції охорони здоров'я, — кажуть лікарі.

При цьому нагадуючи, що найбільш важкою ситуація склалась в 90-х роках, коли фінансування було мінімальним, аж до заборгованостей по зарплатам. Як наслідок, з 1995 року в Україні епідемія туберкульозу і ВІЛ.

Медики стверджують, що насправді система Семашко потребує модернізації та адекватного фінансування, а не кардинального перекроювання.

За їх словами, адаптованою під ринкову економіку системою Семашко є модель Беверіджа. Вона представлена ​​у Великобританії, Фінляндії, Португалії, Австралії, Іспанії, Сінгапурі, Італії, Швеції, Канаді, Новій Зеландії, Гонконгу, Норвегії, Ірландії та Данії.

В реальності системи охорони здоров'я цих країн містять елементи також страховий і приватної медицини. Але основа — бюджетна система охорони здоров'я, — уточнюють криворізькі медики.

Примітно, що саме британську систему називали орієнтиром для медреформи в Україні. Але державні медвитрат на одного громадянина Об'єднаного Королівства вище, ніж в Україні, приблизно в 39 разів.

"Стеля" фінансування

Аргументом на користь продовження медрефори є успіхи "на первинці", коли частина сімейних лікарів стали отримувати зарплати в районі 18 тисяч гривень. Також запрацювала програма "Доступні ліки", що дозволяють безкоштовно отримати деякі ліків для людей з гіпертензією або астмою.

Відомий кардіохірург Олександр Бабляк зазначає, що НСЗУ в цілому вдалося зробити бюджет медицини прозорішим і вгамувати корупцію в держзакупівлях. Один з результатів — втричі більша, ніж п'ять років тому, кількість закуплених стентів для коронарних артерій. В той же час, за його словами, для НСЗУ ключовим аргументом для виділення фінансування лікарням є їх техоснащення. Це питання може вирішити тільки лікар. Від умінь медичного персоналу по суті нічого не залежить.

Зрозуміло, що згадані інститути мають справу з сухими фінансами, не враховують багатьох людських чинників, не враховують офіційні і неофіційні витрати пацієнтів на медицину з власних кишень, — пише лікар у блозі на НВ.

Особисті кошти громадян становлять приблизно половину всіх витрат на медицину. У 2017 році 29% домогосподарств, в яких хто-небудь протягом року потребував медичної допомоги чи придбання медикаментів, не мали для цього фінансових можливостей. Після початку реформи цей показник в 2019 році знизився до 24%. Однак до її початку в 2015 році також становив 24%.

Істотно нижче він був до 2014 року (12% -16%). Після анексії Криму РФ і військових дій на Донбасі знизився як загальний ВВП, так і відсоток держвитрат на медицину (з 3,8% до 2,6% ВВП).

За словами медиків з Незалежної профспілки лікарів Кривого Рогу, позначається і брак сімейних лікарів (при тому, що в 2019 році 20% звільнених були медиками). Через це 1/3 населення України виявилася позбавлена ​​можливості укласти договори.

Відповідно, люди позбавлені доступу до медичної допомоги на державному рівні. Не працюють критерії оцінки діяльності сімейного лікаря. Немає штрафних санкцій за невиконання своїх обов'язків. Відсутня система відповідальності пацієнта за виконання лікарських рекомендацій по лікуванню і обстеження. Особливо на рівні профоглядів, — стверджують медики.

Також, за їхніми словами, ніхто не поніс відповідальності за невиконання запланованих програм.

Наприклад, "Безкоштовна діагностика", яка повинна була стартувати з 1 липня 2019 року, реалізація якої виявилася фінансово не забезпеченої. Але її виконання значно знизило б навантаження на стаціонарне ланка надання медичної допомоги, - підкреслюють криворізькі лікарі.

При цьому позбавлення фінансування медустанов, які не відповідають новим вимогам, перш за все торкнеться невеликих районних лікарень.

І тоді виникає питання — як дістатися до опорної, за десятки, а то і сотні кілометрів? Зараз з сайту НСЗУ зникла карта опорних лікарень по госпітальних округах. Так ось на ній чітко було видно, що відстані між опорними лікарнями можна порівняти по території з Кувейтом або Ізраїлем, — стверджують медики, надавши відповідний скріншот.

Де взяти гроші на українську медицину

Під удар також потрапили протитуберкульозна і психіатрична служби.

Ще одним пропуском медреформи називають тарифи, які заклали на види лікування і відповідно до яких лікарням видають фінансування. Наприклад, огляд лора оцінили в 49 грн, пологи в 8500 грн, лікування інфаркту в 19500 грн, інсульту — 15800 грн.

Однак лікування інфаркту вимагає мінімум 80 тис. грн, зазначив в коментарі виданню Політична критика голова Вільної профспілки медичних працівників України Олег Панасенко. Різницю, відповідно, все одно будуть покривати пацієнти.

В інтерв'ю Громадському в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан, команда якої розробляла тарифи, кілька разів повторила про "стелі" бюджету і про те, що знайти кошти на них неможливо.

Де брати гроші на доступну медицину

Зважаючи, що за доступністю, соціально. та профілактичною спрямованостю система Семашко є найбільш ефективною, то вдосконалити потрібно саме її. Можна використовувати досвід Куби та Білорусі (хоча це наш загальний досвід). До речі - дитяча смертність: Україна - 8,7; Великобританія - 4,3; Білорусь - 3,4; США (державно-приватна, плюралістична модель) - 6,5, — стверджують медики-профспілковці.

Примітно, що в рейтингу ВООЗ медсистема Куби займає 39 місце, поступаючись, незважаючи на величезний розрив у ВВП, США лише на дві позиції. Україна на 79 місці, Білорусь дещо вище - на 72, Польща на 50, Молодова на 101, Грузія на 114 і РФ на 130. Перші місця займають "західні" країни ЄС, Сінгапур, Оман і Японія.

За словами медиків Незалежної профспілки лікарів Кривого Рогу Олени Пилипенко та Олега Вірчинко, для того, щоб поліпшити систему охорони здоров'я України, необхідно:

  • домогтися стовідсоткового охоплення населення амбулаторною допомогою (реформа первинної ланки);
  • розширити можливості діагностики на амбулаторному рівні відповідно до стандартів надання медичної допомоги;
  • максимально скоротити терміни виконання діагностичних процедур;
  • прив'язати оплату медпрацівників первинної ланки до показників ефективності (не тільки в залежності від кількості та вікової структури населення, що обслуговується);
  • ввести обов'язкову відповідальність пацієнта за виконання лікарських рекомендацій по обстеженню і лікуванню;
  • розробити чіткі стандарти щодо проведення профоглядів з подальшим жорстким контролем за виконанням лікувально-діагностичних заходів;
  • відновити зв'язок між амбулаторними і стаціонарними ланками надання медичної допомоги, який було порушено при реформуванні первинної ланки;
  • ввести обов'язковий аналіз виконання своїх обов'язків з опрацюванням помилок на всіх рівнях надання медичної допомоги;
  • відновлення педіатричної служби;
  • відновлення і посилення зв'язків практичної і наукової медицини;
  • після реалізації цих дій і досягнення позитивних результатів приступати до поліпшення надання стаціонарної допомоги.

Однак відмова від реформи, орієнтованої на економію, потребуватиме вкладень.

Пандемія COVID-19 підняла питання пошуку додаткових коштів на медицину в багатьох країнах світу. У європейській пресі пропонують шукати їх в офшорах, і зазначають, що корпорації-ухильники позбавляють коштів медсестер і працівників комунальних служб, які ризикують життям без належного захисту. Як вказує DW, Данія, Польща і Франція відмовилися надавати держпідтримку компаніям, що мають зв'язок з офшорними юрисдикціями.

За оцінками Tax Justice Network, в глобальному масштабі щорічно втрачається податків на $ 500 млрд. Це в 250 разів більше, ніж фонд по боротьбі з коронавирусом у найбідніших країнах світу. Представники цієї структури вважають, що ситуацію може виправити впровадження на території Євросоюзу уніфікованих ставок податку на прибуток (25% і ще вище під час кризи), — пише організація "Соціальний рух".

У Львові медики влаштували "коридор ганьби" для чиновників
Топ

У Львові медики влаштували "коридор ганьби" для чиновників

15:23, 19.05.20

Що знайдеться в офшорах для українських медиків

У 2020 році зведений бюджет системи охорони здоров'я склав 114,55 млрд грн. При 5% ВВП він би дорівнював 175,4 млрд грн. А при дотриманні прийнятих на зорі незалежності Основ законодавства України про охорону здоров'я, які приписують витрачати на медицину 10% національного доходу, аж 364 млрд грн.

У суму, близьку до цієї, оцінили "офшорні втрати" України, наприклад, в 2016 році ($11-12 млрд на рік).

Половина з сотні найбільших компаній України використовують офшорні юрисдикції. І значна частина ухилення від податків припадає на наші основні статті експорту — залізну руду та агропромислову продукцію. Тут щороку Україна втрачає мінімум 26 млрд грн.

Дослідники офшорів стверджує, що проблеми української медицини полягають не у великій кількості лікарень, а у відсталості контролю за корпоративними зловживаннями.

Однак Україна для досягнення податкової прозорості деякі кроки все ж робить.

З прийняттям законопроекту № 1210 чимало новацій по боротьбі з офшорами можуть бути впроваджені в законодавство. Нюанс в тому, що паралельно з антиофшорними рекомендаціями туди потрапили і інші пропозиції від МВФ, наприклад, по відношенню до фізичних осіб-підприємців. Ці зміни викликають критику, — відзначають експерти.

Тим часом призупинена на словах медреформа триває, медиків, серед яких вже 40 померли від COVID-19, скорочують, у тому числі з порушенням законодавства, а пацієнти по суті позбавляються вибору, оскільки медустанови, які не підписали договір з НСЗУ, припинять існування.

При цьому в ході реформи також змінюється правовий статус медустанов, що дозволяє їм офіційно в обхід Конституції надавати платні послуги.

За словами криворізьких лікарів, сьогодні медицина в Україні — хаотичний симбіоз з платних послуг і державних соціальних гарантій. Перші — для заможних громадян, другі — для не дуже заможних і малозабезпечених. Реформа дану ситуацію погіршує.

А відмова від принципу громадської солідарності, як показує історія, рано чи пізно призведе до серйозними соціальними потрясіннями, — підкреслюють медики Незалежної профспілки лікарів Кривого Рогу.

У Києві протестували медики. Замість надбавок за лікування COVID-19 їм скоротили зарплати

У Києві протестували медики. Замість надбавок за лікування COVID-19 їм скоротили зарплати

16:32, 30.04.20
Медики Київської лікарні швидкої допомоги вийшли на протест

Медики Київської лікарні швидкої допомоги вийшли на протест

17:00, 07.05.20
Медики дитячої лікарні у Рівному два місяці не отримують зарплати

Медики дитячої лікарні у Рівному два місяці не отримують зарплати

16:49, 08.05.20
Читайте також:

Матеріал опубліковано в рамках проекту "(Не)доступне піклування держави" при підтримці Фонду ім. Рози Люксембург в Україні.

Коментарі