Пошук
Які проблеми доводиться вирішувати медикам і пацієнтам в селах
Читать на русском

За межами великих міст до звичних проблем вітчизняної медицини додаються додаткові чинники. Соцпортал з'ясував, чому скорочують сільські медзаклади і що в цій ситуації роблять пацієнти.

Медикам складно дістатися до роботи через погані дороги, оперативно вносити дані в нову електронну систему через нестабільний інтернет, а також в цілому працювати в умовах недостатньої матеріальної бази і «вимивання» кваліфікованих кадрів. А для пацієнтів в селах, які складають 30% населення, поступове скорочення медустанов в регіонах і зовсім стає питанням життя і смерті.

Чому скорочують лікарні

Медична реформа в тому вигляді, в якому вона знаходиться зараз, передбачає звільнення близько 50 000 медичних працівників та закриття понад 300 лікарень через дефіцит фінансування, - заявив колишній міністр охорони здоров'я Максим Степанов на початку травня минулого року.

Другий етап медреформи передбачає, що фінансування лікарні буде залежати не від кількості місць в цілому, а від кількості пацієнтів, що користуються її послугами. Платить за послуги Національна служба здоров'я України за встановленими тарифами. Але керівники медичних установ скаржаться на те, що тарифи на послуги занижені, а через відсутність обладнання та кваліфікованих кадрів немає можливості укласти пакети з НСЗУ і отримати фінансування. Особливо це актуально для медустанов в регіонах.

При цьому утримання лікарні, оплата комунальних послуг, інших поточних витрат і відповідальність за розвиток як гарантія якісних медичних послуг для жителів залишається за місцевою владою. І тут сільські лікарні знову опиняються в невиграшном стані.

А для пацієнтів це обертається новими проблемами: дістатися хворій людині або його родичу в більш віддалений медичний заклад складно, дорого і довго. Якщо потрібно проїхати 70 км до лікарні, то через погані дороги поїздка може розтягнуться на години. До того ж, якщо мова не йде про виклик «швидкої допомоги», транспортного сполучення з лікарнею може і зовсім не бути. Внаслідок медреформи сімейні лікарі все більш неохоче ходять до пацієнтів додому, навіть до маломобільних. І якщо у великих містах багато сімей можуть викликати лікаря додому хоча б за гроші, то в селах і дрібних містечках такої можливості може не бути просто фізично.

За інформацією прес-служби Міністерства охорони здоров'я України, протягом 2020 року звільнилося 17 424 лікарів (в 2019 році - 13 316 осіб). При цьому прийнято на посади 15 159 лікарів (в 2019 - 12 918). Тобто в поточному році кількість лікарів скоротилася на 2265 осіб (в 2019 - на 398).

Офіційна статистика показує, що ситуація зі скороченням лікарів не така кричуща. Але автор цього матеріалу поспілкувалася з медиками «вторинки», які розповідають про масові скорочення в реальності. І тут треба враховувати, що працівникові в регіонах складніше знайти роботу, ніж у великому місті, адже виникають проблеми з транспортом (значна вартість проїзду в порівнянні з зарплатою медика, його відсутність під час карантину, розбіжність його розкладу з початком/закінченням робочого дня).

Крім того, за неофіційними даними, через брак фінансування медичних установ намагаються уникнути скорочення штатів на законних підставах, щоб не виплачувати належну компенсацію, а намагаються натиснути на «непотрібних» співробітників, щоб вони йшли самі.

Можливо, додатково ситуацію з фінансуванням лікарень погіршила постанова Кабміну України від 14 квітня № 338, що встановлює перерозподіл видатків бюджету, згідно з яким виділення 6,5 млрд гривень на закупівлю вакцин здійснювалося за рахунок зменшення на аналогічну суму програми державних гарантій медичного обслуговування населення.

І в таких умовах пандемії і кадрового голоду виникає питання неминучого скорочення. Адже фінансування не вистачає навіть на мінімальну зарплату для всіх працівників.

Не дивлячись на зростання цін і збільшення мінімальних зарплат, лікарня отримала менше фінансування, ніж у минулому році - лише 42% від тієї суми, - розповідає директор КНП «Отинійська районна лікарня» Івано-Франківської області Віктор Володимирович Кульчицький.

Керівник зазначає, що лікарня звернулася до власника, до селищної ради, за допомогою. Від місцевої влади залежить, чи буде скорочення працівників або все ж таки вдасться зберегти персонал.

Міграція медиків: чи буде кому лікувати українців?
Топ
(Не)доступне піклування держави

Міграція медиків: чи буде кому лікувати українців?

16:00, 30.03.21

Парадокс кадрового голоду при масових скороченнях

За словами Віктора Кульчицького, його лікарня складається з двох корпусів - поліклініки і стаціонару. Зараз вони уклали два пакети з НСЗУ. Величезна потреба в хірургах та анестезіологах.

Де я візьму чотирьох анестезіологів і чотирьох хірургів? (Щоб підписати договір з НСЗУ, заклад повинен мати достатньо лікарів відповідних спеціальностей. - Ред.) А також прописано, що за основним місцем роботи. Якби можна було сумісників брати ... Зараз чекаємо інтернів. Лікар вторинної спеціалізованої медичної допомоги отримує 6-7 тисяч гривень. За такі гроші не буде лікар з Івано-Франківська або Коломиї їздити. Вартість проїзду - 50 гривень... У нас багато незайнятих посад, - пояснює головний лікар.

Люди шукають собі роботу в приватних клініках. Їздити з інших міст, витрачати гроші на дорогу за майже мінімальні зарплати нерентабельно. Медики працюють з ризиком захворіти коронавірусом, а у них вдома сім'ї - старі батьки, маленькі діти.

Лікар згадує, як шукав анестезіологів. Були потрібні швидко, щоб встигнути укласти пакет з НСЗУ. Вирішив запросити лікарів-пенсіонерів, які колись працювали в лікарні. Каже, телефонів їх не було, тільки адреси. Об'їжджав кожного особисто - і в Калуші, і в Івано-Франківську, і в Надвірній.

Уявляєте, відкриваються двері, і стоїть особисто головний лікар, - сміється.

У НСЗУ коментують складності з пошуком анестезіологів:

Одна з основних причин невідповідності вимогам НСЗУ - нестача необхідної кількості медичних фахівців, зокрема анестезіологів. Ці фахівці потрібні, щоб надати пацієнтові комплексну допомогу, якщо він потрапляє у відділення інтенсивної терапії або вимагає підключення до апарату ШВЛ.

І відзначають, що місцеві громади змушені погоджуватися на певні бонуси для цих фахівців:

Петровська ЦРЛ в Кіровоградській області« переманила »до свого закладу трьох анестезіологів з Жовтих Вод, забезпечивши їх земельними ділянками і підвищеної зарплатою. П'ятихатська ЦРЛ направила на курси свого акушера-гінеколога, він перекваліфікувався в анестезіолога. У Ніжині міська рада виділила земельну ділянку, щоб залучити до роботи в місцевий пологовий будинок лікаря-анестезіолога. У місті Мена на Чернігівщині побудували два шестиквартирні будинки і запросили на роботу лікарів з обласного центру , - розповідають в НСЗУ.

Як люди в регіонах відстоюють лікарні

Жителі Баранівського району Житомирської області дуже переживають, що і їхній населений пункт залишиться без лікарні. Адже ковідний пакет в лікарні скасували. У минулому році закрили пологове відділення. Тепер жінок народжувати возять в Житомир за 85 км.

У місті має діяти лікарня, укомплектована для всіх видів захворювань. Люди кажуть, що і інші відділення будуть закриватися або переводитися в Новоград-Волинський за 40 км, а у нас залишаться тільки сімейні лікарі. Тому ми просимо владу на всіх рівнях, щоб знали, що люди хочуть цю лікарню відстояти. Нам далеко їхати в Житомир чи Новоград, у нас дороги погані..., - розповідає місцева жителька.

У той же час нардеп Дмитро Костюк запевнив, що лікарню не закривають.

У той же час кілька років поспіль триває протистояння за лікарню №8 Кривого Рогу. Місцеві жителі і незалежна профспілка медиків намагаються не допустити реорганізацію установи, оскільки це неминуче призведе до скорочення медиків. Їх хоча тут мова йде про місто, а не про сільську місцевість, проте його специфічне розташування і протяжність в 126 км означає, що частина пацієнтів буде змушена долати кілька десятків километров до іншої лікарні.

У Кривому Розі лікарі і пацієнти вимагають не закривати лікарню
Топ

У Кривому Розі лікарі і пацієнти вимагають не закривати лікарню

11:59, 11.06.21

Три роботи, щоб вижити

Одна з лікарів поліклінічного відділення Криничанської районної лікарні Дніпропетровської області розповіла, що змушена працювати на трьох роботах, адже за одним місцем роботи отримує трохи більше 4 тис. гривень. За 2 роки відбулися масові скорочення - близько 70 осіб, переважно медсестер і молодших медсестер пенсійного віку. Раніше тут була велика лікарня з багатьма відділеннями. Ще 2 роки тому працювали 200 чоловік, зараз близько 130.

Людей ставало менше, але обов'язків менше не стало, їх покладали на інший персонал. Система електронна взагалі перший час не працювала, потім вже почали потроху розуміти, що робити. Молодих лікарів мало, переважно за 60 років, і їм важко з комп'ютерами, а медсестер - одна на 3-4 кабінети, і також не всі молодого віку. Тому з комп'ютеризацією складно. Була лікар з великим досвідом роботи, яка звільнилася. Вона працювала в поліклініці хірургом, вела прийоми замість уролога і була лікарем-онкологом. І все це за одну зарплату. І коли їй сказали, що треба ще працювати з електронною системою, то звільнилася, не витримавши навантаження, - розповідає лікар.

Також нещодавно в лікарні було закрито педіатричне відділення - немає лікарів. Закрилося і гінекологічне відділення через відсутність грошей на його утримання.

Коли я тільки прийшла, у нас була можливість отримувати додаткові кошти за проведення медоглядів тих пацієнтів, які повинні були проходити комісію на водійське посвідчення і оплачували цей медогляд, якщо це передбачено законодавством. Ми за це отримували доплати. Це були невеликі гроші - 800 гривень на місяць, але вони ніколи не бувають зайвими. Коли прийшла реформа, це все скасували, і ми оглядаємо таких людей безкоштовно. Я отримую мінімальну зарплату (мінус податки - зараз вона 4800 гривень) і доплат до неї немає від того, що ми оглядаємо пацієнтів. Хоча вони оплачують в касу, але за огляди нам не доплачують, - розповідає жінка.

Також персонал лікарні вже попередили, що можуть закрити поліклініку, адже нерентабельно її утримувати, оскільки мало грошей виділяється Національною службою здоров'я України.

Українські медики масово не отримують зарплату
Топ
(Не)доступне піклування держави

Українські медики масово не отримують зарплату

11:59, 12.05.21

Чи встигають "швидкі" до породілль у селах

Медсестра Олена Стешенко працює в лікарні смт Новомиколаївка Запорізької області (60 км від Запоріжжя). Пологовий будинок і інфекційне відділення закрили в лікарні давно, а рік тому закрили дитяче відділення і гінекологію. Більшість лікарів - пенсіонери, які тримаються за роботу. Адже якщо звільнять - в радіусі 60 км роботу годі й шукати, а за 5 тис. гривень зарплати їздити до Запоріжжя не будеш. А хворим нікуди не дітися - тепер змушені їздити до Запоріжжя.

До лікарні їхати близько 70 км. Величезні проблеми з транспортом - через карантин більшість маршруток не ходить. Найняти машину відвезти в лікарню - 1 тис. гривень. Для пенсіонерів це складно. Тому в лікарню надходять пацієнти у важкому стані. Кількість населення зменшується - молодь роз'їжджається, старі вимирають, - розповідає жінка.

Олена каже, що швидка одна на район. Відстань між населеними пунктами - 20 км. І якщо вона поїхала в одну сторону села, то їй потрібно подолати цю відстань, забрати породіллю і відвезти за 70 км. І буває, що вагітні народжують на вулиці.

Медиків штрафують: мінус 500 гривень за скаргу на лікаря

Багато медики скаржаться, що ті, хто придумував «правила медреформи», далекі від медицини, і тим більше від сільської медицини. Те, що красиво на папері, в реальному житті малоздійснимо.

Сімейний лікар одного з селищ в Херсонській області на умовах анонімності розповів, що зарплату платять, але основна проблема - комп'ютеризація і нестача медиків. У приватні клініки йдуть і лікарі, і медсестри. Молодих лікарів не залишилося, нарікає лікар. Наймолодшому - 62 роки.

У нас коефіцієнт оплати набагато нижче, ніж в приватних клініках. Наша зарплата складається з фіксованої ставки і процентних надбавок від кількості заключених декларацій, від якості надання медичної допомоги (вона визначається кількістю зроблених щеплень, флюорографії). Це прописано в трудовому договорі. Також у нас введена система штрафів. За скаргу на лікаря - мінус 500 гривень, за невиконання пунктів, що стосуються обстеження, теж ми йдемо в мінуси, - говорить доктор.

Багато медики скаржаться на проблеми з деклараціями.

У мене зараз 2200 декларацій, зареєстрованих в НСЗУ - 2070. Де 130 осіб? Я не знаю..., - дивується лікар.

Тобто тільки один лікар недоотримує фінансування за 130 декларацій. За одного пацієнта в цьому році лікаря платять 700 гривень на рік. Проблема масова, скаржаться багато сімейні лікарі. Втрачаються гроші на «гілках системи». В Україні сотні тисяч лікарів. Кому вигідний такий стан справ, питання риторичне.

Дуже погана ситуація з комунікацією між первинною, вторічкой і третинною ланками. Доходить до абсурду. Лікар розповідає, що хворий, перебуваючи на лікуванні в стаціонарі, приходить за напрямом на обстеження (УЗД, МРТ) до сімейного лікаря.

Ще одна проблема, пов'язана з комп'ютеризацією, - вічно зависає сайт. Автор цього матеріалу поспілкувалася з десятками медиків і запитала про плюси і мінуси медреформи. Проблеми з внесенням інформації в систему назвав кожен. Якщо від'їхати зі столиці на периферію, то проблема ускладнюється додатково поганим, з перебоями, інтернетом.

У мене на пацієнта 20 хвилин. Це час на те, щоб його оглянути і вислухати, дати рекомендації, зайти в систему. А щоб зайти в систему на кожного пацієнта, я повинен натиснути кнопочку «увійти» не менш 19 разів. Це якщо добре працює зв'язок. А якщо немає інтернету? Система «Хелсі» висить постійно. Для того щоб записати в картку пацієнта, мені потрібно зробити 13 кліків. Приходить пацієнт, якому потрібно виписати 6-7 препаратів за програмою «Доступні ліки». На це йде 40 хвилин. І це при гарній роботі комп'ютера та інтернету. Якщо раніше у нас на це йшло в ручному форматі 15 хвилин, то зараз за допомогою комп'ютера - в 2-2,5 рази більше. Впала якість медичного обслуговування. Лікар змушений не думати про хворого, а думати, як це все загнати в програму НСЗУ, щоб вона оплатила послуги, - розповідає лікар.

Ще одна проблема - екстрені ситуації. Кожен приходить на свій час, у лікаря закладено на хворого 20 хвилин, «вікон» між хворими немає. Приходить людина з болями в животі - її ніхто не пропустить. Що робити в такому випадку?

Українські медсестри вийдуть на протест. Що їх не влаштовує та чого вимагатимуть
Топ
(Не)доступне піклування держави

Українські медсестри вийдуть на протест. Що їх не влаштовує та чого вимагатимуть

16:35, 07.05.21

Ненормована праця: 170 дзвінків на добу

Існує думка, що медики мають скорочений робочий день, адже не перебувають на прийомі 8 годин на день. Насправді до часу на прийомі ще додаються робота з документами, виклики, а також консультування пацієнтів у позаробочий час по мобільному.

Розмовляємо з сімейним лікарем з міста Ромни. Питаю, як змінилася робота. Лікар Тетяна Ладика КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради, відокремленої амбулаторії № 2, розповідає, що скорочень не було, але багато лікарів і медсестер перейшли в приватні медичні заклади.

Із зарплатою стало краще, але і навантаження збільшилося в багато разів, каже лікар.

Людей стало більше, у мене близько 2 тисяч декларацій. Кажуть, що у сімейних лікарів немає викликів, - є, хоча і менше. Є хворі, які не можуть пересуватися, діти з дуже високою температурою, люди з інсультом. У нас в центрі сімейної медицини є машина, і ми їздимо по селах на виклики при необхідності. Багато працюємо за допомогою вайбера. Буває, в екстрених випадках пацієнти телефонують навіть вночі, хоча і рідко. А так о 10 вечора дзвонять. Під час піку пандемії дзвінків надходило до 170 на добу, - розповідає медик.

Недоступність медичної допомоги: лікарі додому не ходять

З якими ще проблемами в медичному обслуговуванні стикаються жителі сіл, розповідає Леся Кесарчук з села Кордишівка Вінницької області Козятинської громади, мама 4-річного Тарасика.

У селах є ФАПи, де працює медсестра, санітарка. У деяких селах є сімейні амбулаторії, де працюють і лікарі. В її районі не закрилася лікарня, але в сусідніх районах у багатьох лікарнях закриваються відділення, розповідає жінка.

У сусідніх районах люди виходили навіть на мітинги. Є віддалені райони, де до найближчої лікарні 200 км. За цей час і помреш, і народиш, - каже Леся.

Леся живе в селі, де проживає 700 осіб.

У моєму селі є амбулаторія. Раніше лікар ходила навіть на профілактичні огляди до маленьких дітей додому. Зараз, навіть коли дитина захворіла, вона наполягає на тому, щоб вести дитину в амбулаторію. Але хвору дитину не дуже хочеться кудись тягти. У нас була ситуація: дитина захворіла, і сімейна лікар не прийшла до неї, був якраз пік пандемії коронавіруса. Так ми викликали швидку, лікар сказав, що це гнійна ангіна. На такі виклики швидка не хоче приїжджати, адже у них тільки екстрені виклики переважно з госпіталізацією. До реформи у мене був тиск підвищений, лікар приходила, зараз відповідь - приходь вранці в амбулаторію, і байдуже, як ти ніч провів, - розповідає Леся.

Ще одна проблема, як би дивно це не звучало, - електронний запис. З одного боку, це добре, але з іншого - не завжди є можливість з села дістатися в призначений час, транспорт може не ходити за розкладом, і у людини вийде приїхати значно пізніше. І тоді або взагалі в цей день не потрапляєш на прийом, або повинен висидіти всю чергу, пропустити всіх записаних на свій час, і потрапити в кінці прийому.

Як бачимо, ситуація з медициною на периферії залежить як від центральної, так і від місцевої влади. Якщо раніше, до медреформи, всюди було плюс-мінус однаково, то зараз є громади зі своїми цілком успішними лікарнями, а є ті, де ситуація значно погіршилася. Страждають від цього пацієнти і медичний персонал. Перший залишається без медичної допомоги, другий - без роботи.

Медсестри влаштують протест під МОЗ
Топ

Медсестри влаштують протест під МОЗ

15:26, 14.06.21
Читайте також:

Коментарі