Навіть невелика фізична активність може уповільнити розвиток хвороби Альцгеймера - дослідження

Такого висновку дійшли дослідники з медичної мережі Mass General Brigham, чия робота опублікована в журналі Nature Medicine.

Вчені проаналізували дані 296 осіб віком від 50 до 90 років, які брали участь у проєкті Harvard Aging Brain Study. На початку спостереження всі учасники не мали когнітивних порушень, однак у частини з них було виявлено підвищені рівні амілоїду-бета - білка, пов'язаного з формуванням бляшок у мозку під час хвороби Альцгеймера.

За допомогою крокомірів дослідники відстежували рівень фізичної активності, а за допомогою ПЕТ-сканування - накопичення в мозку патологічних білків амілоїду і тау. Спостереження тривало в середньому дев'ять років, а для деяких учасників - до 14 років.

Результати виявилися вражаючими. Люди, які проходили 3-5 тисяч кроків на день, у середньому відчували уповільнення когнітивного зниження приблизно на три роки. Ті, хто робив 5-7,5 тисяч кроків, вигравали до семи років порівняно з малорухомими учасниками.

У сидячих людей спостерігалося більш швидке накопичення тау-білків - речовини, що пошкоджує нервові клітини, - і, відповідно, прискорене погіршення пам'яті та здатності до повсякденної діяльності.

"Це пояснює, чому деякі люди, які перебувають у зоні ризику хвороби Альцгеймера, старіють розумово повільніше за інших", - зазначає керівник дослідження доктор Джасмір Чхатвал із відділу неврології Mass General Brigham. - "Спосіб життя може впливати на найбільш ранні стадії хвороби, а отже, своєчасні зміни поведінки здатні відстрочити появу симптомів".

Вчені підкреслили, що користь від фізичної активності проявлялася саме в тих, у кого вже були ознаки амілоїдних бляшок - тобто в доклінічній фазі хвороби Альцгеймера. В учасників без подібних змін зв'язок між активністю та когнітивним здоров'ям виявився мінімальним.

За словами нейрологині Рейси Сперлінг, співавтора дослідження, ці дані підтверджують: регулярні прогулянки та інші помірні навантаження здатні зміцнювати когнітивну "резистентність" мозку - його здатність протистояти ушкодженням, спричиненим тау-білками.

"Кожен крок має значення, - додала перший автор роботи доктор Вай-Інг Венді Яу. - Навіть невелике збільшення щоденної активності з часом приносить відчутні результати для мозку і всього організму".

Тепер дослідники планують вивчити, які саме параметри фізичної активності найефективніші - тривалість, інтенсивність або регулярність. Також вони мають намір з'ясувати, які біологічні механізми пов'язують рух з уповільненням дегенеративних процесів у мозку.

За словами авторів, отримані дані допоможуть розробити програми профілактики деменції та клінічні дослідження, спрямовані на те, щоб зберегти когнітивне здоров'я в літньому віці.