Вчений оскаржив міф про походження грошей. Ось що він з'ясував

Нова наукова робота американського антрополога Роберта М. Розенсвіга з Університету Олбані пропонує переосмислити саме походження грошей. Його дослідження, опубліковане в журналі Journal of Economic Issues, стверджує: поширена теорія про те, що гроші з'явилися як універсальний обмінний еквівалент, який прийшов на зміну бартеру, - міф. Справжні історичні дані говорять про інше.

У центрі уваги вченого - стародавні рахункові палички, які використовувалися для обліку податків і зобов'язань у різних частинах світу, незалежно одна від одної. Вони знайдені в Англії, Китаї та у стародавніх майя, і скрізь їхні функції були схожими: палички застосовувалися представниками влади для реєстрації податків, податей або боргів.

"Бартер ніколи не був попередником грошей", - стверджує Розенсвіг. - "Він виник тільки як виняток - за нестачі валюти або в угодах між незнайомцями. А самі гроші з'явилися як система обліку, підкріплена політичною владою".

Три приклади рахункових паличок:

• В Англії з XII століття шерифи використовували палички з ліщини для обліку податків на користь казначейства. Деякі з них пізніше оберталися як боргові розписки. Один збережений екземпляр завдовжки 2,4 метра зафіксував позику в £1,2 млн для короля Вільгельма III.

• У Китаї з III століття до н.е. чиновники розрізали бамбукові палички для відстеження надходжень зерна, шовку і монет. Навіть мандрівник Марко Поло згадував про це в XIII столітті. Їхня міцність та унікальність робили їх зручним і надійним способом обліку.

• У майя (600-900 рр. н.е.) кістки із зображеннями ритуалів і правителів також відігравали роль рахункових паличок - вони вказували на підношення у вигляді маїсу, тканини або праці, а не на ринкові угоди.

Розенсвіг підкреслює: всі ці приклади говорять про політичну природу грошей. Гроші від самого початку були способом мобілізації ресурсів і управління економікою - не просто зручною заміною бартеру.

Грошова система - це вибір

Згідно з Розенсвігом, визнання політичної природи грошей має впливати і на сучасні економічні погляди. Ідея про те, що держава має "жити за коштами", як домогосподарство, позбавлена історичних підстав.

"Держави не просто витрачають те, що збирають. Вони спочатку витрачають, а потім використовують податки для регулювання попиту та інфляції", - каже вчений.

Він також зазначає, що розуміння грошей як політичного інструменту робить очевидним їхній зв'язок із соціальною справедливістю та можливістю підтримки громадян, особливо в періоди економічних криз.