Вчені пояснили, чому літнім людям стає важче ходити

З віком звична ходьба може ставати повільнішою та виснажливішою, а ризик втрати рівноваги та падінь - зростати. Австралійські дослідники з'ясували, що одна з причин полягає в тому, як організм змінює стратегію руху: з віком він починає більше дбати про стабільність, навіть якщо це відбувається на шкоду ефективності. Про це пише T4 з посиланням на ScienceDaily.

Так, вчені з Університету Фліндерса та Університету Канберри дослідили особливості ходьби 107 здорових людей віком від 26 до 86 років. Дослідники зосередилися, зокрема, на роботі гомілковостопного суглоба та м’язів, які допомагають людині зберігати рівновагу й водночас рухатися вперед.

За словами провідного автора дослідження, доктора Коді Ліндсея, гомілковостопний суглоб відіграє важливу роль одразу у двох процесах - підтримці стійкості та просуванні тіла вперед.

З віком організм починає ставити на перше місце насамперед безпеку. Для цього м’язи навколо гомілковостопного суглоба частіше активуються одночасно, зокрема ті, що виконують протилежні функції. Такий механізм називається ко-контракцією. Він допомагає зробити суглоб більш жорстким і стійким, особливо в момент контакту стопи з поверхнею. Однак у такої стратегії є зворотний бік, - повідомив експерт.

Він уточнив, що коли м’язи працюють одночасно, значна частина їхніх зусиль витрачається на стабілізацію суглоба, а не на створення руху вперед. У результаті знижується сила відштовхування під час кроку, кроки стають коротшими, а швидкість ходьби зменшується. Щоб компенсувати ці зміни, організм починає сильніше задіювати м’язи стегон. При цьому м’язи гомілки можуть швидше втомлюватися під час тривалої ходьби, а енергетичні витрати на пересування зростають.

Проблема не лише у слабких м’язах

Дослідники зазначають, що вікові зміни ходи не можна пояснити виключно зменшенням м’язової сили. Значну роль відіграє й нервова система, яка починає діяти за принципом «безпека понад усе».

Це означає, що навіть при незначному порушенні рівноваги організм може активувати більшу м’язову активність, ніж раніше. Така надмірна стабілізація допомагає уникнути втрати рівноваги, але водночас робить рухи менш ефективними.

У результаті людина швидше втомлюється, гірше переносить тривалу ходьбу і може повільніше відновлювати рівновагу після спотикання або ковзання. Саме це може підвищувати ймовірність падіння.

Чому змінюється сама хода

Вік впливає не тільки на м’язи та суглоби. З часом може погіршуватися пропріоцепція - здатність відчувати положення власного тіла та кінцівок у просторі. Вона відіграє важливу роль у координації, рівновазі та мобільності.

Додатковим фактором стають зміни зору. Катаракта, глаукома та вікова макулярна дегенерація можуть ускладнювати оцінку поверхні та перешкод.

У результаті людина інстинктивно може робити коротші кроки, ширше розставляти ноги та менше рухати руками, намагаючись підвищити стійкість. Однак така адаптація водночас змінює механіку ходьби.

З віком порушення ходи трапляються частіше

Дослідження показують, що поширеність порушень ходи помітно збільшується з віком. Серед людей віком від 60 до 69 років подібні проблеми зустрічаються приблизно у 10%, тоді як після 80 років цей показник перевищує 60%, а серед людей старше 85 років сягає 82%.

Крім того, зміни ходи пов’язані не лише з фізичним станом. Порушення ходи розглядаються як один із незалежних факторів, пов’язаних із ризиком зниження когнітивних функцій.

Тому погіршення ходи з віком не варто автоматично вважати неминучою частиною старіння. Якщо людина помітила, що стала ходити значно повільніше, частіше спотикатися або втрачати рівновагу, це може бути приводом звернути увагу на стан м’язів, суглобів, зору та нервової системи.

Як зберегти рухливість

Дослідження показують, що для підтримки мобільності недостатньо займатися лише силовими вправами. Важливо одночасно тренувати рівновагу, координацію та здатність різних груп м’язів працювати злагоджено.

Фахівці рекомендують регулярну фізичну активність, вправи на рівновагу, зміцнення м’язів ніг та заняття, що розвивають координацію. Серед підходящих варіантів називають, зокрема, тай-чі.

При цьому будь-які тренування в літньому віці бажано підбирати з урахуванням стану здоров’я та фізичної підготовки. Підтримка сили, рівноваги та координації може допомогти довше зберігати самостійність, стійкість і впевненість під час ходьби.