Українську оперу «Креонт», яка була втрачена на 250 років, поставлять на європейських сценах

Автори міжнародного проєкту хочуть за допомогою музики розповісти про українську культурну спадщину та показати її як невід’ємну частину європейської культури.

В Україні відроджують оперу Дмитра Бортнянського «Креонт», написану у XVIII столітті та втрачену майже на 250 років. Партитуру знайшли в бібліотеці Ажуда в Лісабоні.

Проєкт передбачає прем’єру в Києві та подальші покази опери на європейських сценах, зокрема у Варшаві та Кракові, повідомляє Польське радіо.

Диригент і постановник проєкту Герман Макаренко наголосив, що «Креонт» є частиною не лише української, а й європейської культурної спадщини. За його словами, опера порушує актуальні й сьогодні теми свободи, демократії та відповідальності влади.

Творці проєкту також планують співпрацювати з польськими виконавцями, щоб ширше представити українську класичну музику європейській публіці.

Про це в ефірі «Польського радіо для України» розповіли диригент, постановник і автор проєкту, Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко та ректор Національної музичної академії України, академік Академії мистецтв України Максим Тимошенко.

Опера «Креонт» стала першим великим оперним твором Дмитра Бортнянського. Її прем’єра відбулася 26 листопада 1776 року у Венеції, в театрі Сан-Бенедетто. Після успішної прем’єри партитура зникла і протягом майже 250 років вважалася втраченою.

Рукопис знайшли в бібліотеці Ажуда в Лісабоні. У 2023 році ноти повернули в Україну, після чого розпочалася робота над відновленням та постановкою опери.

«Креонт» написаний за мотивами трагедії Софокла «Антігона». При цьому Бортнянський змінив фінал твору: Антігона залишається живою, а народ повстає проти Креонта й позбавляє його влади.

Саме цей сюжетний поворот автори проєкту вважають особливо актуальним сьогодні.

За словами Германа Макаренка, опера розповідає не лише про античну історію, а й про свободу, силу суспільства та протидію тиранії.

Це твір про свободу, силу духу народу, який скидає тирана, — зазначав Макаренко під час презентації проєкту.

Одне із завдань проєкту — змінити сприйняття Бортнянського у світі. За словами Макаренка, тривалий час його творчість подавали насамперед як частину російської музичної традиції.

Натомість автори проєкту наголошують на українському походженні композитора та його зв’язку з європейською музичною школою.

Бортнянський народився в Глухові й навчався в Італії, де працював із провідними музикантами свого часу. Його творчість формувалася під впливом європейського музичного середовища XVIII століття.

Ми хочемо не лише показати Бортнянського Європі, ми хочемо реалізувати спільний проєкт із польськими виконавцями, — сказав Макаренко в ефірі.

Міжнародний проєкт «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт”» розпочався у 2024 році. Після концертної постановки в Києві в листопаді 2024 року опера повернулася на театральну сцену — прем’єра відбулася в Чернівцях у жовтні 2025 року.

Тепер організатори планують продовжити європейський етап проєкту. Серед міст, де хочуть представити «Креонта», — Варшава та Краків.

Макаренко наголошує, що особливу увагу приділятимуть співпраці з польськими музикантами та виконавцями. Таким чином, проєкт має стати не лише презентацією української музики, а й спільною культурною ініціативою України та європейських країн.

Учасники розмови наголосили, що поява «Креонта» у XVIII столітті не була випадковістю. В Україні вже існувала професійна музична школа, зокрема в Глухові, де діяла співоча школа.

Саме з цієї традиції вийшли Дмитро Бортнянський, Максим Березовський та Артемій Ведель.

Українська музична школа виникла не на порожньому місці, — підкреслював Макаренко, розповідаючи про музичну традицію Гетьманщини та навчання Бортнянського в Італії.

Максим Тимошенко також наголосив, що такі проєкти дають можливість молодим українським музикантам працювати разом із провідними виконавцями та представляти українську культуру за кордоном.

Окремою частиною проєкту став повний студійний запис «Креонта», який вийшов на міжнародних стрімінгових платформах.

Автори проєкту вважають, що повернення опери на європейські сцени допоможе розповісти міжнародній аудиторії не лише про Бортнянського, а й про багатовікову українську музичну традицію.

Нам потрібно зміцнювати наші зв’язки насамперед через культуру. І, незважаючи на складні моменти, фейки тощо, нам потрібно брати за основу те, що нас об’єднує. «Креонт» є саме таким проєктом, — підкреслив Герман Макаренко.

Організатори планують продовжити презентацію опери в Європі, зокрема за участю українських і польських виконавців. Проєкт реалізується під патронатом ЮНЕСКО.