Амбітний проєкт артиста ЮНЕСКО Макаренка: повернути «Креонта» Бортнянського на європейські сцени

Вперше у столиці України відбудеться театральна постановка опери «Креонт» українського композитора Дмитра Бортнянського: прем'єра запланована на 3 вересня на сцені Національної музичної академії України та присвячена 35-й річниці Незалежності України.

17 серпня відбулася відкрита репетиція, під час якої організатори та учасники розповіли про творчий задум і переосмислення твору, який 250 років вважався втраченим.

Безцінні ноти «Креонта» я побачив у 2023 році, їх знайшли в Португалії. Тоді я зрозумів, що ця опера, перший твір ще зовсім молодого українського композитора, має бути поставлена в Україні, а потім вона має побачити світ, повернутися на європейські сцени, де вперше прозвучала у 1776 році — таке амбітне завдання ми ставимо перед собою. Цей твір про свободу, силу духу народу, який скидає тирана. Цікаво, що сам Бортнянський переосмислив і модернізував відомий сюжет Софокла, а в музиці ввів навіть прояви романтизму, які стануть актуальними в тодішній Європі лише через кілька десятиліть, — зазначив диригент-постановник, автор сучасної інтерпретації опери, Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко.

Проєкт дуже важливий для української культури: вперше за 250 років після написання ця опера прозвучить зі сцени нашої Академії, — впевнений співорганізатор проєкту, ректор Національної музичної академії України, академік АІУ, професор Максим Тимошенко. Ми повертаємо світові неперевершених українських композиторів, а для наших студентів це можливість стати частиною легендарного проєкту, це незабутній досвід, підкреслив Максим Тимошенко.

У той час, коли жив і творив Бортнянський, лише у волелюбній Венеції можна було поставити таку оперу. Адже це був період абсолютних монархій у Європі та самодержавства в Російській імперії. Водночас це передодень Великої французької революції, коли творили Вольтер, Дідро, Руссо та інші філософи й поети, формуючи маніфест свободи та демократії. Опера 25-річного Дмитра Бортнянського «Креонт» стала музичною складовою цього маніфесту, — зазначає співорганізатор проєкту, директор Наукового центру імені Л. І. Медведя МОЗ України, професор Микола Проданчук.

Він упевнений, що Бортнянський не міг повернутися до Росії з таким небезпечним для самодержавства твором. Ймовірно, саме ця обставина стала причиною зникнення партитури «Креонта» на довгі 250 років. Можливо, сам композитор зберіг і надійно сховав свій рукопис.

Можливо, Бортнянський саме так і задумав, щоб його опера вже в незалежній Україні — «у вільній, новій родині» — була подарована людству у XXI столітті, — зазначає Микола Проданчук.

Як підкреслив диригент-постановник, музичний матеріал «Креонта» надзвичайно складний, і те, що постановка в Києві здійснюється в рекордно короткі терміни — за чотири місяці, — є викликом для організаторів і виконавців. За словами Германа Макаренка, загалом для реалізації проєкту повернення світу опери Бортнянського протягом 2024–2026 років вдалося зібрати сильну команду саме українських артистів і музикантів та надати 250-річній опері нового, сучасного звучання в Україні.

Опера написана у стилі віденського класицизму, який вважається одним із найскладніших для виконання, тому майстерність і високий професійний рівень Національного Президентського оркестру України дозволили здійснити постановку в Києві в надзвичайно складних умовах і в стислі терміни.

Особливим викликом став пошук солістів, партії яких вимагають володіння надзвичайно складними вокальними техніками та здатності передавати емоційну напругу й драматизм, такі характерні для твору Бортнянського. Партію Антігони виконує народна артистка України, солістка Національної опери України імені Т. Г. Шевченка Ольга Фомічева. Партію Креонта — соліст Національної філармонії України, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Бортник. Не менш складними є й хорові партії, які виконує Національна заслужена академічна капела України «Думка».

Я вважаю, що всі художні сили нашої держави, зокрема й Національна капела України «Думка», мають докладати значних зусиль для відродження нашої культури — повернення імен її видатних представників у всіх видах і жанрах мистецтва. Це потрібно насамперед нам — Україні. Це велика робота й завдання для всіх нас. Одночасно працювати над створенням сучасного творчого продукту — це теж дуже велика робота, яка ще попереду, — підкреслює генеральний директор, художній керівник Національної заслуженої академічної капели України «Думка», народний артист України, академік Академії мистецтв України, Герой України Євген Савчук.

Відповідаючи на запитання про те, чи має цей проєкт перспективи на світових сценах, Євген Савчук зазначив, що все залежить насамперед від якості проєкту, загального виконавського рівня, подачі музичного матеріалу, роботи всіх ланок: оркестру, хору, солістів, диригента, режисера та всіх складових, з яких складається оперна вистава.

А далі — хороша реклама, відповідне фінансування тощо. Лише в такому разі цей проект може претендувати на світовий ринок, — переконаний генеральний директор хорової капели «Думка».

Проєкт «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт» розпочався у 2024 році: вперше твір було поставлено в Україні вже під час повномасштабної війни. Зокрема, у листопаді 2024 року відбулася перша концертна постановка, а в жовтні 2025-го — театральна прем’єра в Чернівцях.

Це спільний міжнародний проєкт до 250-річчя опери, який реалізується за підтримки колективу Національної музичної академії України, Міністерства культури, колективу Наукового центру імені Л. І. Медведя, Міністерства охорони здоров’я, МЗС, під патронатом ЮНЕСКО. Проєкт присвячений річниці Незалежності України.

Ще одна важлива подія відбулася напередодні річниці Незалежності України: колектив провідних українських артистів і музикантів під керівництвом диригента Германа Макаренка здійснив перший студійний запис опери «Креонт». Вийшов диск компанії Toccata Classics, який уже доступний на всіх світових стрімінгових платформах, зокрема Spotify, Apple Music, YouTube Music, Amazon Music, Deezer та інших.

Міжнародну дистрибуцію здійснив світовий лідер — компанія Naxos Records. Таким чином, за роки Незалежності вперше українська опера вийшла у студійному записі на диску та стала доступною для поціновувачів із різних країн, що є важливим для утвердження української культурної традиції у світі.

Як розповів Герман Макаренко, запис відбувався в надзвичайно складних умовах — під час відключень електроенергії, без опалення, на одну арію доводилося витрачати втричі-вчетверо більше часу, ніж зазвичай. Але українські артисти впоралися з цим завданням і отримали високі оцінки якості запису від міжнародних партнерів.

Довідка: опера «Креонт» заснована на трагедії Софокла «Антігона» і є маніфестом свободи та повалення тиранії. У фіналі опери Бортнянський дозволяє собі відійти як від трагедії Софокла, так і від лібрето Кольтелліні, передавши здійснення правосуддя в руки народу: саме народ скидає режим тирана Креонта й обирає правителькою Антігону. Це символічно, бо свобода і демократія — це про Україну та українців.

Це перша опера 25-річного Дмитра Бортнянського, написана в Італії. Її прем’єра 1776 року в Teatro San Benedetto у Венеції мала великий успіх, проте згодом твір було втрачено. Оперу було знайдено у 2023 році в Португалії, і вперше її поставили українські артисти та музиканти в Україні вже під час повномасштабної війни Росії проти України, що є символічним.

Бортнянський — учень італійця Бальдассаре Галуппі. Нашого геніального композитора у світі називають українським Моцартом.