Вчені з’ясували, який спосіб висловити вдячність є найефективнішим

Учасникам пропонували виконати одне з шести коротких завдань. Наприклад, написати листа людині, якій вони вдячні, надіслати їй повідомлення, перелічити п’ять речей, за які вони відчувають вдячність, або уявити, яким було б життя без якоїсь приємної події. Для порівняння інші добровольці виконували нейтральні завдання, не пов’язані з вдячністю. Весь онлайн-експеримент тривав близько 20 хвилин.

Відразу після вправи дослідники оцінювали настрій учасників, оптимізм, задоволеність життям, заздрість та деякі почуття, пов’язані зі стосунками з іншими людьми.

Деталі

Найбільш виражений загальний ефект дослідники отримали, коли людина писала й справді надсилала повідомлення тому, кому хотіла подякувати. Лист, який учасник складав, але не надсилав, теж виявився серед найефективніших варіантів.

А ось одна з найвідоміших практик — скласти список із п’яти речей, за які людина вдячна, — показала найслабший ефект серед шести перевірених вправ.

Автори вважають, що важливу роль може відігравати соціальна складова. Коли вдячність адресована конкретній людині, вправа пов’язана не лише з роздумами про хороше, а й із стосунками між людьми. Однак дослідження не доводить, що саме соціальний контакт є причиною сильнішого результату.

У середньому практики вдячності дещо посилювали позитивні емоції та оптимізм, а також зменшували негативні емоції та заздрість порівняно з контрольними завданнями.

Найпомітнішою виявилася зміна позитивних емоцій — величина ефекту становила d = 0,37. Для оптимізму показник був меншим — 0,24, а для задоволеності життям — усього 0,12. Це означає, що говорити про різке зростання щастя після однієї вправи не можна.

Дослідження показує насамперед короткочасну зміну стану людини одразу після виконання завдання.

У різних країнах вдячність діяла по-різному

Відмінності між країнами виявилися навіть сильнішими, ніж відмінності між самими вправами. Найбільш виражений загальний ефект дослідники відзначали в Мексиці, тоді як у Норвегії зміни були близькими до нуля. Бразилія перебувала приблизно посередині цього діапазону.

Автори досліджували можливий зв’язок результатів із культурними особливостями, релігійністю та суспільними нормами. Однак ці пояснення поки що вважаються попередніми й потребують подальшої перевірки.

Найбільш стійким результатом у різних країнах виявилося саме поліпшення позитивного настрою. Щодо інших показників вчені не змогли настільки ж впевнено говорити про універсальний ефект.

Не обов’язково в довгостроковій перспективі. Дослідження перевіряло одну коротку вправу, а стан учасників вимірювали одразу після неї. Воно не показує, що щоденні слова вдячності протягом місяців стабільно підвищують задоволеність життям або можуть замінити психологічну допомогу.

Крім того, висновки ґрунтуються на самооцінках учасників — люди самі повідомляли про свої емоції та ставлення до життя.

Проте масштаб дослідження дозволяє зробити більш обережний практичний висновок: якщо людина хоче спробувати вправу на вдячність, звернення до конкретної людини може дати більш помітний безпосередній ефект, ніж просте перерахування приємних подій.

Чому це важливо

Дослідження вдячності часто проводилися в США та інших західних країнах. Нове дослідження охопило 34 держави з різними культурними умовами й показало, що одна й та сама психологічна практика може діяти по-різному в різних суспільствах.

Це важливо й для популярної психології: результати не виявили універсальної вправи, яка однаково впливає на всіх людей і в усіх країнах.

Джерело

Дослідження: Nicholas A. Coles та співавтори. A multinational megastudy of the effects of gratitude practices on subjective well-being.

Журнал: Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), 2026, том 123, № 20.