«Субсидуй, а не грабуй»: під КМДА вимагали скасувати тариф 30 грн за проїзд

Протестувальники заявили, що новий тариф є непосильним для людей із низькими доходами, а фінансові проблеми комунального транспорту не мають вирішуватися коштом пасажирів, пише Соцпортал.

Активісти скандували: «Транспорт — право, не товар. Не пропустим цей удар», «Субсидуй, а не грабуй», «Метро для всіх, а не для еліт», «Хочемо їсти, а не кормити монополістів», «Підвищуйте зарплати, а не тарифи».

«Я не можу собі дозволити проїзд по 30 гривень»

З 15 липня одна поїздка в громадському транспорті Києва коштує 30 гривень. Влада пояснювала підвищення зростанням витрат на електроенергію, пальне, ремонт рухомого складу, інфраструктуру та оплату праці транспортників, а також апелювала до того, що середня зарплата в столиці зросла до 50 тис. грн. Але для людей із невисокими доходами новий тариф означає суттєве збільшення щоденних витрат.

Учасник акції, 18-річний студент Іван, розповів, що наразі не має роботи й не може дозволити собі щодня платити по 30 гривень.

Мені тільки на тижні виповнилось вісімнадцять, у мене немає грошей, ні грошей, ні роботи. Я не можу собі позволити їздити по ці тридцять гривень, — сказав він.

Студентка Надія розповіла, що працює неповнолітньою та за графіком п'яти днів на тиждень отримує менше мінімальної зарплати.

На цьому тролейбусі я навіть не змогла вчасно доїхати на роботу, тому що в них відпадають “вусики”, — зазначила вона.

Організатори акції наголошують, що найбільше подорожчання вдарить по працівниках із невисокими зарплатами — зокрема, медиках, бібліотекарях та працівниках культурної сфери.

«У мера немає моральних підстав перекладати цей тягар на нас»

Віталій Дудін із ГО «Соціальний рух» заявив, що міська влада має виконати власні обіцянки та не перекладати фінансові проблеми міського транспорту на пасажирів.

У мера немає жодних моральних підстав перекладати на нас більший фінансовий тягар. Він має із шкіри вилізти, щоб виконати те, що він сам пообіцяв — не підвищувати вартість проїзду до кінця воєнного стану, — сказав Дудін.

Він закликав зробити столицю прикладом доступного громадського транспорту, соціального житла та гідних умов праці, а не міста з високими цінами на базові послуги.

Своєю чергою, голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Землянська нагадала про подорожчання будівництва метро на Виноградар на 250%.

Це теж мільярди. Ми могли б теж вимагати. Ми маємо право вимагати навіть не те, що тарифи повернути до восьми гривень або до адекватної. Ми маємо право вимагати безкоштовного проїзду. Є на це резерви, — заявила Землянська.

Вона також згадала борг Київського метрополітену перед «Укррослізингом», який унаслідок судових рішень зріс до мільярдних сум і згодом опинився під контролем Павла Фукса.

Я хочу згадати про два мільярди, які подарували проросійському олігарху Фуксу. Хто відповість за це? Там могли б пів року безкоштовно їздити. Ніхто за це не відповість, — сказала вона.

Активіст УСЛ Ярослав, який також брав участь у протестах проти вирубки дерев на Теремках, назвав нинішню акцію лише першим кроком до формування міської спільноти, яка вимагатиме відповідальності від влади.

Цей мітинг — тільки перший крок. Перший крок до формування спільноти, котра зможе це місто взяти на себе, взяти на себе відповідальність за добробут його жителів і користуватися не тільки обов'язками, а й правами, — сказав він.

Протестувальники заявили, що планують продовжувати кампанію за перегляд тарифів.

Скільки забирає транспорт від мінімальної зарплати

У 2026 році мінімальна зарплата в Україні становить 8647 гривень. Якщо людина здійснює лише дві поїздки на день — наприклад, їде на роботу і повертається додому — за 22 робочі дні це 1320 гривень на місяць, або понад 15% мінімальної зарплати. Якщо ж щодня потрібно зробити чотири поїздки, витрати сягнуть третини мінімалки.

Для порівняння, у Празі місячний проїзний для дорослого коштує 550 крон, що становить близько 2,5% від мінімальної зарплати у Чехії. У Польщі мінімальна зарплата у 2026 році становить 4806 злотих, а місячні проїзні у великих містах також становлять лише кілька відсотків від мінімальної зарплати.

16 липня Громадська рада при КМДА закликала скасувати підвищення вартості проїзду та повернути попередній тариф у 8 гривень. Відповідне питання обговорювали після протестів, а напередодні підвищення Громадська рада також проводила круглий стіл за участю представників КМДА, транспортних підприємств, громадських організацій та студентства.

Протестувальники нагадують: влада раніше обіцяла врахувати позицію громадськості та профспілок перед підвищенням тарифів. Водночас представники столичної влади жодного разу не вийшли до протестувальників.

«Підвищення тарифу — це не єдиний варіант»

Питання, яке дедалі частіше звучить під час протестів, — чому фінансові проблеми комунального транспорту мають компенсувати пасажири.

У попередньому аналізі для Соцпорталу Віталій Дудін звертав увагу на рішення київської влади щодо податкових та майнових пільг для бізнесу, втрати міського бюджету та проблеми в управлінні комунальними підприємствами. За його оцінкою, Київ має резерви для збільшення доходів бюджету, а отже, підвищення тарифу не можна розглядати як єдиний можливий спосіб вирішення проблем громадського транспорту.