Учені пояснили, чому люди не використовують зебр для верхової їзди

Смугасте забарвлення - мабуть, єдине, що відрізняє зебру від коня. Але чому, незважаючи на зовнішню схожість, люди так і не зробили зебр альтернативою коням? Як пише IFL-Science, спроби приручити зебр робилися ще в епоху голландських колоністів у Південній Африці. Однак ці тварини виявилися вкрай непокірними: зривалися з прив'язі та проявляли агресію.

Причина криється в мільйонах років еволюції: предки зебр і коней розділилися приблизно 4-4,5 мільйона років тому і пристосувалися до різних умов життя. Доцент Ноттінгемського Трентського університету Керол Голл зазначає, що постійна загроза з боку левів, гепардів і гієн зробила зебр особливо полохливими, але при цьому агресивними, якщо загнати їх у кут.

Саме через такий характер зебри погано піддаються одомашненню, - вказав він.

Теоретично можна намагатися відбирати найспокійніших особин і поступово вивести слухняних зебр для верхової їзди або возів, але практичного сенсу в цьому мало: вони менші за коней і поступаються їм як транспорт.

Зебри мешкають переважно в Африці, причому кожен вид віддає перевагу своєму регіону і типу місцевості. Бурчелова зебра (Plains Zebra) поширена в східній і південній Африці - від південного Судану і південної Ефіопії до Кенії, Танзанії, Замбії та північної частини Південної Африки. Греві зебра живе в посушливих районах північної Кенії та східної Ефіопії, а гірська зебра мешкає в гористих і плато-регіонах Намібії та Південної Африки. Усі види віддають перевагу відкритим трав'янистим місцевостям, саванам і легким лісам, уникаючи густих лісів, боліт і пустель.

За останніми оцінками, чисельність зебр у дикій природі сильно розрізняється за видами: близько 750 000 бурчеллових зебр, приблизно 1 500 греві і близько 1 300 гірських зебр. Точні цифри складно визначити через міграції та розрізненість популяцій, а різні джерела дають більш обережні оцінки, наприклад, менше 300 000 особин усіх видів разом.