Новий Трудовий кодекс не дасть обіцяний економічний ефект, варто зберегти чинний — експерт

Про це пише Соцпортал з посиланням на експерта з трудового права, юриста ГО “Соціальний рух” Віталія Дудіна.

Розрахунки базуються на застарілій версії документа

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України опублікувало реліз, де зазначає, що розроблений ним проєкт Трудового кодексу дозволить вивести з тіні й додатково залучити на ринок праці 302 тисячі працівників, а також принесе бюджету 43,4 млрд грн. Але правові новації, на основі яких робилися ці розрахунки, відсутні у фінальній версії проєкту, зареєстрованому на початку 2026 року у Верховній Раді за номером 14386.

Як наголошує Віталій Дудін, оприлюднені Мінекономіки цифри взяті з дослідження Інституту Тоні Блера під назвою "Біла книга", що містить оцінку потенційного впливу проєкту Трудового кодексу на соціально-економічну сферу. Цю інституцію, створену екс-прем’єром Британії, медіа пов’язують з американським мільярдером Ларрі Еллісоном. Попри деякі зауваження, зокрема, щодо послаблення захисту матерів з дітьми старше 1,5 року, дослідження схвально оцінює новий Трудовий кодекс. Проте експертами аналізувався текст, актуальний станом на липень 2025 року.

Питання мінімальної зарплати і фіскального ефекту

За розрахунками експертів, найбільший фіскальний ефект забезпечить збільшення мінімальної зарплати. Аналізований ними проєкт Трудового кодексу мав імплементувати норми Директиви (ЄС) 2022/2041, згідно з якими мінімальна зарплата має бути не менше половини від середньої. За такого підходу при середній зарплаті в 28 тис. грн станом на початок 2026 року “мінімалка” мала б скласти 14 тис. грн — майже на 40% більше за нинішню.

За висновками Інституту Тоні Блера, отримані податки зі збільшеного доходу мільйонів низькооплачуваних працівників принесли б 19 млрд грн із очікуваних 43,4 млрд грн.

Проект Трудового кодексу також встановлює критерій адекватності: мінімальна заробітна плата не повинна бути нижчою за 50 % середньомісячної заробітної плати (за січень – червень, по всій економіці), поступово підвищуючи її з 40% на 2 відсоткові пункти кожного 1 січня, доки не буде досягнуто 50%, — йдеться на сторінці 15 аналізу з посиланням на статтю 157(4) та пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень проєкту Трудового кодексу.

Однак, як зазначає Віталій Дудін, подана до парламенту версія таких новацій не містить. У статті 157 проєкту Трудового кодексу йдеться лише про те, що мінімальна заробітна плата встановлюється у відсотках від розміру середньомісячної заробітної плати, а розмір відсотка визначається Кабінетом Міністрів України.

Норми, подібні до виключеної з Трудового кодексу, щодо чіткого співвідношення між мінімальною та середньою зарплатою 1:2, поширені в ЄС. Але проєкт, який зрештою подали до Ради, законсервує модель, коли мінімальна зарплата не зростатиме при збільшенні середньої. Нині “мінімалка” впала до 30% від середньої зарплати, й проєкт цього не змінить, а тому заявлений прогноз фіскального ефекту на рівні 19 млрд грн на рік невиправданий, — вважає юрист.

Детінізація ринку праці: сумнівні прогнози

На думку Віталія Дудіна, економічний ефект від боротьби з незадекларованою працею також буде сумнівним. Розрахунок Інституту Тоні Блера передбачає, що посилення інспекцій праці принесе до бюджету 14 млрд грн внаслідок детінізації. Більшу половину нових робочих місць має принести саме посилення контролю: йдеться про збільшення кількості легальних працівників на 160 тисяч (це становить 53% від прогнозованих додаткових 302 тисяч робочих місць). Досягти таких показників планувалося завдяки впровадженню ознак трудових відносин, які б дозволяли інспекторам встановити, чи є особа найманим працівником або самозайнятим.

Проєкт Трудового кодексу запроваджує законодавчий тест для розмежування трудових та цивільних відносин. Стаття 38 перелічує показники трудових відносин та створює презумпцію, що наявність трьох або більше ознак свідчить про працевлаштування, незалежно від назви договору. Це відповідає Рекомендації МОП № 198 щодо трудових відносин. На практиці це надає інспекторам та судам контрольний список і може зменшити кількість спорів щодо невірної класифікації відносин, — так описувалися новації на сторінці 30.

Але у дійсності автори реформи відійшли від цього підходу. В останній редакції проєкту Трудового кодексу сказано, що трудовими визнаватимуться відносини, які відповідають п’яти із восьми наведених у статті 38 ознак.

Така конструкція дозволить роботодавцям ухилятися від укладення трудових договорів, оскільки дуже невелике коло випадків виконання роботи відповідатиме цілим п’яти ознакам. Для порівняння, Трудовий кодекс Польщі в статті 22 містить просте і зрозуміле визначення трудових відносин, де ключовими визнаються лише три ознаки. Сказано, що, вступаючи у трудові відносини, працівник зобов'язується (1) виконувати роботу певного виду для роботодавця та (2) під його керівництвом у місці та час, визначених роботодавцем, а (3) роботодавець зобов'язується наймати працівника за винагороду. Зміст проєкту українського Трудового кодексу є куди лояльнішим до роботодавців і дозволятиме їм маскувати трудові відносини за цивільно-правовою формою. Відтак робота інспекторів праці по виявленню незадекларованої праці не стане результативнішою, — вважає Віталій Дудін.

Можливі наслідки для працівників

За словами юриста, зрештою Рада може прийняти новий Трудовий кодекс без вигідних для працівників новацій, але із такими суперечливими нововведеннями, як:

• розширення підстав звільнення з ініціативи роботодавця (стаття 89);
• збільшення тривалості робочого дня до 12 годин (стаття 123);
• застосування технічного контролю за працівниками (стаття 36);
• затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку без участі профспілки (стаття 22).

В такому разі, на думку Віталія Дудіна, новий Трудовий кодекс лише погіршить показники зайнятості, оскільки звуження захисту працівників може демотивувати їх працювати в Україні.

Найбільш цінні з точки зору зайнятості та фіскального ефекту інновації можуть бути впроваджені просто зараз. До чинного Кодексу законів про працю можна, по-перше, включити статтю щодо регламентації адекватного співвідношення між мінімальною та середньою зарплатою. І, по-друге, ввести ознаки трудових відносин. Для цього не потрібно ухвалювати громіздкий і контраверсійний проєкт Трудового кодексу, що почне діяти лише через 6 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, — озвучив свою пропозицію юрист.

Довідка

За останні десятиліття в Україні неодноразово намагалися замінити чинний Кодекс законів про працю, який був ухвалений у 1971 році. Проєкти нового Трудового кодексу подавалися як такі, що мають осучаснити трудові відносини, адаптувати їх до ринкової економіки та європейських стандартів, а також врегулювати нові форми зайнятості. Однак щоразу такі новації викликали дискусії через можливе послаблення гарантій для працівників та розширення повноважень роботодавців. Чинний КЗпП за час свого існування неодноразово змінювався. Він надає суттєвий захист від звільнення та широкі повноваження профспілкам. Схожий підхід до модернізації трудового законодавства, прийнятого у соціалістичну епоху, мають такі країни-члени ЄС, як Польща (1974) та Болгарія (1986).

Раніше Соцпортал писав, як колишні водійки “Київпастрансу” тепер працюють у Німеччині та як у Києві запустили безкоштовні будівельні курси для всіх охочих, аби компенсувати брак працівників. А також про те, чи скоротять в Україні "декретну" відпустку?

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про ринок праці читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. Приєднайтеся до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!