Гнів і відчуття несправедливості посилюють хронічний біль

Вчені виявили у людей із хронічним болем чотири різні "профілі гніву" і показали, що ті, хто відчуває себе скривдженим, тим, кого несправедливо образили, або тим, хто був позбавлений чогось важливого через свій стан, найчастіше відчувають сильніший і стійкіший біль через місяці після первинного обстеження.

Роботу провела міжнародна команда під керівництвом д-ра Гаді Гілама, глави лабораторії tSCAN (translational Social, Cognitive, and Affective Neuroscience) Інституту біомедичних і стоматологічних досліджень Єврейського університету в Єрусалимі. Дослідження опубліковано в The Journal of Pain.

Чотири "профілі гніву" та їхній зв'язок із болем

У дослідженні брали участь понад 700 дорослих із хронічним болем різного походження, які звернулися за лікуванням. За допомогою методу латентного профілювання (latent profile analysis) вчені виділили чотири типи емоційної реакції, що описують:

• як людина переживає гнів,

• як його висловлює і контролює,

• наскільки сильно відчуває несправедливість ситуації ("мене обійшли", "я щось безповоротно втратив через біль").

Результати:

• найгірше справи йшли у тих, хто демонстрував середній/високий рівень гніву і яскраво виражене почуття несправедливості;

• ці пацієнти повідомляли про:

  • сильнішу інтенсивність болю,

  • ширше поширення болю по тілу,

  • більший рівень обмежень у повсякденному житті,

  • вищий рівень емоційного дистресу;

• навпаки, люди, які краще регулювали гнів і менше сприймали свою ситуацію як "несправедливу" або "образливу", у середньому почувалися помітно краще.

"Сам по собі гнів не "поганий", - підкреслює д-р Гілам. - Це звичайний щоденний емоційний сигнал, який за нормальної регуляції може навіть допомагати і людині, і її стосункам. Але коли гнів змішується з почуттям несправедливості, він може загнати людину в цикл емоційних і фізичних страждань, який посилює і закріплює хронічний біль".

Прогноз болю на місяці вперед

Частину учасників (242 людини) дослідники відстежували приблизно протягом п'яти місяців. Виявилося, що виділені "профілі гніву" передбачали майбутні показники болю та функціонування, навіть якщо врахувати рівень тривоги та депресії.

Це означає, що:

• оцінка того, як саме людина злиться і відчуває несправедливість,

• може слугувати раннім маркером ризику тривалого, важкого хронічного болю;

• а отже, дає шанс заздалегідь виділяти пацієнтів, яким особливо потрібні емоційно орієнтовані підходи в лікуванні.

"Те, як пацієнти емоційно ставляться до свого болю - особливо чи вважають вони його "несправедливим" - може бути не менш важливим, ніж біологічні причини, - зазначає Гілам. - У нас поки що немає ні простої "пігулки" від хронічного болю, ні надійних інструментів, що дають змогу прогнозувати, у кого біль закріпиться. Включення оцінки гніву і почуття несправедливості в стандарт лікування може серйозно поліпшити результати".

Що це означає для лікування

Автори підкреслюють: результати підтримують необхідність індивідуальних психологічних і психотерапевтичних втручань, націлених на:

• регуляцію емоцій,

• переробку переживання несправедливості й образи,

• зміну ставлення до власного болю та життєвої ситуації.

Серед підходів, які можуть бути корисними:

• Emotional Awareness and Expression Therapy (терапія емоційної усвідомленості та вираження),

• різні компасійно-орієнтовані (співчутливі) терапії,

• інші методи, що допомагають безпечно проживати гнів і знижувати фіксацію на відчутті "мене образили" або "зі мною вчинили неправильно".

Автори вважають, що розуміння "багатоликості" гніву може стати важливим кроком до того, щоб лікувати не тільки симптоми, а й саму людину, з її емоціями, досвідом і сприйняттям болю.