Чверть українців досі не можуть подати на компенсацію "ЄВідновлення": у чому причина

Попри те що майже 130 тисяч сімей уже отримали компенсації за державною програмою "еВідновлення", чимало громадян, як і раніше, стикаються з труднощами під час подачі заяв, а 6% взагалі не знають про існування такої допомоги. Про це заявила голова партії "Слуга народу" і профільного парламентського комітету Олена Шуляк під час форуму, організованого БФ "Право на захист".

Основні проблеми під час подання заяв

За результатами спільного дослідження фонду та Чеської гуманітарної організації "Людина в біді", 24% заявників зазнавали труднощів. Серед них:

• 7% - нерозуміння самої процедури подання;

• 4% - брак інформації про необхідні документи;

• 4% - складнощі з використанням порталу або застосунку "Дія";

• 3% - відсутність пристроїв для електронної подачі;

• 3% - відсутність потрібних документів.

Крім того, для деяких громадян проблема - неможливість фізично дістатися до центрів адмінпослуг (ЦНАП), особливо на прифронтових територіях.

Мобільні ЦНАПи та спрощена процедура

Шуляк наголосила на необхідності розгортання мобільних ЦНАПів, які могли б збирати заявки у важкодоступних районах і консультувати людей на місці. Також вона запропонувала запровадити спрощену процедуру отримання компенсації в населених пунктах із масштабними руйнуваннями - без обов'язкового обстеження житла.

Частина одержувачів компенсації не може оплатити супутні витрати - нотаріальні послуги та пенсійний внесок у розмірі 1%. За словами Шуляк, це особливо стосується громадян, які повністю втратили засоби до існування. Для них держава має спростити процедури і передбачити пільги.

Питання окупованих територій

Програма "еВідновлення" досі не охоплює житло на тимчасово окупованих територіях через відсутність зрозумілого механізму його оцінки. Хоча наприкінці 2023 року було проведено "Мелітопольський експеримент" із дистанційної фіксації руйнувань, його так і не було впроваджено на національному рівні. Шуляк наголосила на важливості створення та відкриття Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РППЗМ) - для прозорості інформації щодо компенсацій та контролю над реалізацією програми. З відповідним зверненням вона вже виступила перед віцепрем'єром Юлією Свириденко.

Як писав Соцпортал, постраждалі внаслідок російських обстрілів працівники критичної інфраструктури мають право на грошову допомогу: 1 мільйон гривень - родині загиблого, а також від 200 до 800 тисяч гривень у разі поранення. Утім, на практиці реалізацію цього права часто ускладнює бюрократія. Постраждалим доводиться доводити очевидне, що, скажімо, танковий завод, електростанція чи залізниця справді є об'єктами критичної інфраструктури. Через це зростає кількість судових позовів, і суди переважно стають на бік працівників. Соцпортал пише про те, як постраждалі або їхні родини можуть відстояти свої права.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Усі новини про соціальні виплати в Україні читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" Viber в або в Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоuGРТ!