Брак коштів і платні послуги: як медреформа реалізується на місцях
В рамках другого етапу медреформи, що розпочався 1 квітня та змінив принципи фінансування стаціонарів, всі медичні заклади міста Рівне підписали договори із Національною службою здоров`я України.
Про це повідомив начальник управління охорони здоров’я Рівненського міськвиконкому Віктор Іськів, передає Рівне Медіа.
Всі наші міські заклади попідписували договори з НЗСУ. Кожен заклад – свої пакети медичних послуг. Одні більше, інші менше, але всі вже підписали. Поки що реального фінансування по наших розрахунках не достатньо. У плані безкоштовного лікування - що можемо, те стараємось зробити. Звичайно, грошей далеко не вистачає на все, - коментує начальник.
Проблемою медзакладів є обмеження переліком медичних препаратів, які передбачені МОЗ.
Наші заклади обмежені нацпереліком. Тобто, є перелік медичних препаратів, які можна закупляти за державні кошти. Більше препаратів, які передбачені нацпереліком ми не можемо закупляти за державні кошти. Єдину умову зробили – якщо повністю всі потреби по нацпереліку забезпечені, то тоді можна вже купляти інші препарати. Проблема в тому, що у переліку насправді немає досить потужних і сучасних препаратів. Ті, що є, не зовсім користуються попитом, - розповідає Віктор Іськів.
Також, начальник управління охорони здоров'я Рівного розповів, що у медзакладах є перелік послуг, які залишились платними.
Наші заклади стикнулися з тим, що вони будуть самі розробляти перелік платних медичних послуг. Точніше, він уже розроблений, але має пройти процедуру затвердження. У Міністерстві охорони здоров’я є постанова 1138, яка вже давно діє. У ній прописано, що може бути платно. На основі цієї постанови розроблялися усі тарифи. Тобто перелік є, але ще не було пройдено всі процеси затвердження і погодження, - прокоментував Віктор Іськів.
Із переліком платних послуг, передбаченим Міністерством охорони здоров'я, можна ознайомитись у постанові Кабміну "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах".
Як відомо, з 1 квітня був запущений другий етап медреформи. Прийнята при екс-главі МОЗ Уляні Супрун законодавча база змінила систему фінансування - якщо раніше лікарні отримали субвенцію і витрачали її переважно на зарплати і госпвитрати, то тепер гроші "йдуть за пацієнтом" через Національну службу здоров'я України (НСЗУ) і виплачуються за надане лікування.
У нових нормах також закріплено фінансування медицини на рівні 5% ВВП. Але ця умова виконана не була, а державні витрати на медицину в Україні коливаються в межах 2-3% ВВП. Наприклад, у 2017 році на душу населення виділялося $ 78. Цей показник був найнижчим в Європі. В умовах недофінансування реформа обернулася зниженням зарплат і скороченнями в більшості лікарень. Станом на травень попередження про звільнення отримали 41 тисяча медпрацівників.
При цьому експерти оцінили "офшорні втрати" України від ухилення великих корпорацій від податків в $ 11-12 млрд на рік. Ці суми майже в три рази перевищують бюджет охорони здоров'я країни нинішнього року. Найбільш часто офшори використовують в головних експортних галузях України - залізорудному і агропромисловому комплексах.
- МОЗ планує змінити застарілі підходи до лікування "контузії"
- Сервіс Helsi: часті питання користувачів і відповіді розробника
- На Сумщині виділили 47 мільйонів на ремонт лікарні після обстрілу. Містяни стверджують, що насправді медзаклад не постраждав
- Медикам на Житомирщині скоротили зарплати до 4 тисяч гривень
- Чому українських медиків переводять на мінімальну зарплату
- В НСЗУ розповіли чи можна безоплатно отримати консультацію в приватній клініці
Експертка з питань прав жінок, осіб з інвалідністю, материнства в сучасному контексті, реформування системи охорони здоров'я, освіти та соціального захисту.