Співжиття без офіційного шлюбу не позбавляє права на поділ майна: юристка назвала основні умови

Про це розповіла в коментарі РБК-Україна юристка ЮК «Приходько та партнери» Анна Салієнко.

Що говорить Сімейний кодекс: ключова норма

Ключова норма в цьому питанні, за словами експерта, — стаття 74 Сімейного кодексу України.

«Майно, набуте чоловіком і жінкою, які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі, за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором», — пояснила Салієнко.

Отже, «закон захищає таку пару майже так само, як подружжя».

«Але є принципова умова: жоден із партнерів не повинен у цей час перебувати в іншому зареєстрованому шлюбі, інакше стаття 74 не застосовується», — уточнила юристка.

Різниця між романтичними стосунками та сім’єю

Найголовніше, що слід розуміти ще «на березі», за словами фахівця: «у таких питаннях близькі романтичні стосунки не ототожнюються з сім’єю».

Тобто це — різні категорії.

«Згідно з частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу, сім’ю утворюють особи, які одночасно: спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права й обов’язки», — повідомила юристка.

Ці три ознаки:

• мають бути присутні одночасно;
• мають мати постійний характер.

Тим часом «закоханість, спільні поїздки, спільні фото, навіть тривалі стосунки самі по собі — сім’ї не створюють».

«І жодних майнових наслідків не породжують без наявності перелічених вище обов’язкових ознак у сукупності», — зауважила Салієнко.

Що довести в суді — найскладніше

Юристка повідомила, що найскладніше у суперечках щодо поділу майна під час розлучення «без штампа» — довести, що люди:

• не просто «жили разом» і не «були у стосунках»;
• а факт проживання однією сім’єю — з усіма обов’язковими правовими ознаками «сім’ї» як поняття.

Салієнко уточнила, що показові дрібниці, на які суди дійсно звертають увагу:

• як людина сприймала житло (як «своє» чи як тимчасовий притулок);
• чи були у нього там речі щоденного вжитку;
• чи сплачував він за «комуналку»;
• чи святкували свята разом;
• чи об’єднували вони доходи;
• чи знайомили один одного з родиною.

«Тобто оцінюється реальний спосіб життя, а не формальних відносин», — зазначила експертка.

Що може стати доказовою базою у справі

За інформацією юриста, із вищезазначеного випливає й доказова база:

• показання свідків (родичі, сусіди, друзі);
• спільні фото та відео;
• чеки та банківські перекази між партнерами;
• спільні квитки та бронювання з подорожей;
• оплата комунальних послуг;
• реєстрація за однією адресою;
• спільні кредити або договори (де фігурують обоє);
• листування.

«Але важливо: суд оцінює це в сукупності, і жоден доказ сам по собі не є вирішальним», — підкреслила Салієнко.

Що ще потрібно довести для поділу майна

Інший рівень складності, за словами юриста, «стосується вже конкретного майна».

«Навіть якщо факт проживання однією сім’єю доведено, цього ще недостатньо, щоб поділити квартиру чи автомобіль», — зазначила фахівець.

Вона пояснила, що в такому випадку «потрібно довести, що конкретна річ купувалася за спільні кошти або спільними зусиллями та в інтересах сім’ї».

Загалом Верховний Суд оцінює три аспекти:

• час придбання майна;
• джерело коштів, за які воно придбано;
• мету його придбання.

«Майно, оформлене на одного з партнерів, за замовчуванням вважається його, доки не доведено протилежне. І тягар доведення лежить на тому, хто просить визнати майно спільним», — пояснила юристка.

Підступний момент у питанні нерухомості

Особливо підступним моментом під час розриву стосунків, за словами фахівця, є «нерухомість, придбана в розстрочку або через інвестиційний договір».

Вона уточнила, що «тут визначальним є не дата реєстрації права власності, а період, коли фактично сплачувалися внески».

«Якщо більшу частину вартості людина внесла зі своїх коштів ще до того, як стосунки переросли у сім’ю (або до шлюбу), то ця частина — її особиста приватна власність. Навіть якщо «документ» про власність оформили пізніше, вже у шлюбі», — пояснила Салієнко.

Тобто «ділити можна лише ту частку, яка була оплачена за спільні кошти в період спільного життя».

Як «застрахуватися» у стосунках: поради юриста

«Таким парам (які тривалий час живуть разом, але «без штампів», — Ред.) я завжди раджу одне: не покладатися на статтю 74 як на страхувальну сітку», — поділилася юристка.

Набагато простіше й дешевше, за її словами, «зафіксувати домовленості в письмовій формі заздалегідь — договором про правовий режим майна».

«А що стосується великих покупок — зберігайте докази того, хто і якими коштами платив», — підсумувала Салієнко.

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або в Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!