Звільнені з полону азовці розповіли, як їх катували росіяни, про дочку Дугіна і чи могли вони протриматися ще півроку

Час прес-конференції було обмежено дією знеболюваних, які приймали бійці. Адже всі троє учасників були тяжко поранені, втратили кінцівки і досі лікуються.

У прес-конференції взяли участь Владислав Жайворонок (позивний Вікіпедія), Денис Чепурга (Манго) та Дмитро Усиченко (Вишня).

Владислав Жайворонок перебував у лікарні №15 у Донецьку після тяжкого поранення. Він розповів, як його та побратимів там «лікували»:

Це було не лікування, а просто збереження життя. Тобто щоб ми змогли дотягнути до того дня, як нас обміняють. Причому допити почалися до того, як я почав отримувати антибіотики після ампутації кінцівки.

Крім того, бійці розповіли, що від початку їх не лише фізично катували, а й психологічно. Зокрема, розповідали, що армія РФ уже майже захопила Київ, що азовці нікому в Україні не потрібні і таке інше.

З бійців же тортурами вибивали інформацію проти їхніх командирів, а також росіяни хотіли від них добитися, щоб азовці взяли на себе знищення цивільного населення Маріуполя, яке здійснила російська армія.

Вставляли голки в рану, катували водою. Увесь час так званого лікування тривали тортури, - розповів Владислав Жайворонок.

Крім того, азовці впевнені, що теракт у Оленівці стався з метою приховати сліди тортур на полонених. Цікаво, що про обстріл колонії в Оленівці нібито українськими силами їм розповідали ще до теракту.

Про спробу спочатку деблокувати «Азовсталь», а потім звільнити бійців із полону вони знали.

Ми знали про спроби деблокувати нас. Чули про спроби інших підрозділів підвозити нам допомогу – боєприпаси, ліки. Було втрачено дуже багато безпілотників. Тому що росіяни натягнули велику кількість ППО, – розповів Вікіпедія.

Під час прес-конференції журналісти спитали, чи знають, що вчорашнє вбивство дочки Дугіна в РФ покладають також на представників полку «Азов».

Щиро кажучи, ми вперше чуємо про неї. Ми політикою не займаємось. Це подія з Дугіною для населення РФ. А ми до сьогодні не знали про її існування, – розповіли азовці.

Також вони спростували чутки, що на заводі «Азовсталь» було запасів їжі та води щонайменше ще на півроку, а їх «здали» заради зернової угоди.

У нас, наприклад, залишилося лише п'ять мін. Цим хіба що можна ворога трохи налякати. Вода, може, була десь, а десь її не було взагалі. Тому що під час облоги підземні комунікації було зруйновано. Багато хто загинув під тими завалами. Щоб воду чи їжу донести до якогось блоку, треба було подолати кілометр по поверхні. А це було майже неможливо. Багато хто там і загинув, – розповів Владислав Жайворонок.