Нейробіологи розкрили особливості мислення песимістів та оптимістів

Група дослідників з Університету Кобе з'ясувала, що оптимісти сприймають майбутнє схожим чином, тоді як мозок песимістів демонструє набагато більшу індивідуальність.

Це відкриття може пояснити, чому оптимісти вважаються більш товариськими: вони буквально "бачать" майбутнє однаково, що полегшує комунікацію.

Дослідження проводила міждисциплінарна команда на чолі з психологом Куніакі Янагісавою.

Подробиці: Yanagisawa, Kuniaki, Optimistic people are all alike: Shared neural representations supporting episodic future thinking among optimistic individuals, Proceedings of the National Academy of Sciences(2025). DOI: 10.1073/pnas.2511101122. doi.org/10.1073/pnas.2511101122

"Оптимісти зазвичай більш задоволені соціальними зв'язками і мають ширші соціальні мережі, - пояснює Янагісава. - Раніше вчені вже відзначали, що мозок людей, які займають центральне місце в соціальних групах, схожим чином реагує на різні стимули. Ми припустили, що люди з подібним ставленням до майбутнього також буквально мислять схоже на рівні мозку".

Для перевірки цієї гіпотези дослідники набрали 87 добровольців із різним ставленням до життя: від яскраво виражених оптимістів до абсолютних песимістів. Учасникам пропонували уявити різні події, які можуть статися в майбутньому. Під час виконання завдань за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) реєструвалася їхня мозкова активність.

Результати експериментів, опубліковані в науковому журналі PNAS, підтвердили очікування вчених. У оптимістів патерни нейронної активності під час думок про майбутнє виявилися дуже схожими один на одного, а в песимістів, навпаки, спостерігалося велике розмаїття.

Автори дослідження, зазначають: "Усі оптимісти схожі один на одного, а кожен песиміст уявляє майбутнє по-своєму".

"Найдивовижніше в нашому дослідженні те, що абстрактне поняття "мислити однаково" знайшло буквально зриме втілення у вигляді схожих патернів нейронної активності", - зазначає Янагісава.

Також дослідники з'ясували, що оптимісти набагато чіткіше розрізняють позитивні та негативні сценарії майбутнього на рівні нейронних реакцій.

"Це означає, що оптимізм не має на увазі позитивну переоцінку негативних подій. Швидше, оптимісти обробляють негативні ситуації більш абстрактно і дистанційовано, знижуючи тим самим їхній емоційний вплив", - підкреслює вчений.

На думку авторів дослідження, тепер важливо зрозуміти, як саме формується такий "загальний погляд" оптимістів на майбутнє: чи є він вродженим, чи набувається з досвідом, наприклад, у процесі спілкування та соціалізації.

"Відчуття того, що ми з кимось "на одній хвилі", - це не просто метафора, - каже Янагісава. - Мозок оптимістів буквально розділяє спільне бачення майбутнього. Але це породжує і нові запитання. Нам належить зрозуміти, що саме формує цей загальний механізм і чи можливо змінити його в процесі життя".

Кінцева мета досліджень Янагісави та його команди - зрозуміти, чому люди відчувають самотність, і як саме можна поліпшити комунікацію між людьми.

"Я вважаю, що вивчення того, як виникає таке спільне сприйняття реальності, допоможе нам побудувати суспільство, де люди зможуть набагато краще розуміти одне одного", - підсумував психолог.