Що керує нашими бажаннями їсти і пити: у мозку знайшли ключові нейрони

Учені з Інституту біологічного інтелекту Макса Планка у співпраці з університетами Регенсбурга і Стенфорда зробили крок до розуміння цих процесів. У новому дослідженні, опублікованому в Nature Communications, вони виявили в мозку спеціалізовані нейрони, що відповідають за відчуття голоду і спраги.

Подробиці: Federica Fermani et al, Food and water intake are regulated by distinct central amygdala circuits revealed using intersectional genetics, Nature Communications (2025). DOI: 10.1038/s41467-025-58144-3

Головну роль відіграє мигдалина - ділянка мозку, відома насамперед своїм зв'язком з емоціями та прийняттям рішень. Однак останні дані показують, що вона також бере участь у регулюванні наших базових потреб, таких як харчування і водний баланс.

У центрі уваги дослідників опинилася центральна частина мигдалини. Саме тут знаходяться групи нейронів, які активуються у відповідь на потребу у воді або їжі. Деякі нейрони виявилися спеціалізованими: одні відповідають виключно за спрагу, інші - за обидва сигнали одразу. Важливо, що при активації цих клітин у лабораторних мишей різко зростав інтерес до води або їжі. У разі "вимкнення" цих нейронів спрага й апетит різко знижувалися.

Щоб домогтися таких результатів, учені застосовували сучасні методи, включно з оптогенетикою - технікою, за якої певні нейрони можна активувати або пригнічувати за допомогою світла. Також дослідники відстежували активність окремих клітин мозку в різних ділянках, щоб зрозуміти, як сигнали голоду і спраги передаються і обробляються.

Виявилося, що нейрони мигдалини пов'язані з іншими зонами мозку, які обробляють смакову інформацію і контролюють поведінку. Один із цікавих висновків: якщо стимуляцію нейронів спраги поєднувати з подачею неприємного смаку, миші починали віддавати перевагу цьому смаку, хоча раніше його уникали. Це доводить, що мозок може переписувати смакові вподобання, якщо за цим стоять сильні внутрішні сигнали.

Згідно з авторами дослідження, структура мигдалини в людей схожа на таку в мишей, тому зроблені відкриття можуть допомогти зрозуміти, як емоції та потреби впливають на наші харчові звички. Це може бути корисно під час вивчення таких станів, як ожиріння, розлади харчової поведінки або алкогольна залежність.

Ці базові бажання - їсти і пити - формують поведінку, необхідну для виживання. Але вони ж можуть призводити до переїдання або відмови від їжі, якщо сигнали мозку порушуються, - пояснює Рюдігер Кляйн, директор інституту і один з авторів роботи.

Дослідження відкриває нові питання: як мозок визначає, що нам потрібно більше - їжа чи вода? Як він керує конкуруючими потребами? Чому одні смаки здаються нам приємними, а інші - відразливими? Відповіді на ці запитання допоможуть краще зрозуміти не лише повсякденну поведінку, а й важливі медичні та психологічні стани.