Працюючі пенсіонери мають право відмовитися від чужої роботи без доплати: що каже закон

  1. Головна
  2. Соціалка
  3. Пенсії
  4. Працюючі пенсіонери мають право відмовитися від чужої роботи без доплати: що каже закон
Права працюючих пенсіонерів: коли можна відмовитися від додаткової роботи та вимагати доплату
НБУ
22:26, 10.08.2026

Все більше українців продовжують працювати після виходу на пенсію. Водночас працівники пенсійного віку, як і інші наймані працівники, мають право на офіційне оформлення, оплату додаткової та надурочної роботи, безпечні умови праці й захист від незаконних вимог роботодавця. Розбираємо, коли працюючий пенсіонер може відмовитися від додаткових обов'язків і куди звертатися у разі порушення трудових прав.



Після виходу на пенсію багато українців продовжують працювати, щоб мати додатковий дохід. Однак статус пенсіонера не означає, що людина втрачає трудові права.

Роботодавець не може без належного оформлення постійно збільшувати обсяг роботи, доручати працівнику обов'язки колеги або змушувати працювати понад встановлений час без відповідної оплати, пише газета "На пенсії".

Додаткову роботу мають оформити й оплатити

Якщо працівнику доручають роботу, яка не передбачена його трудовим договором та посадовою інструкцією, роботодавець не може просто вимагати її виконання як звичайного обов'язку.

Зокрема, це стосується ситуацій, коли прибиральницю просять постійно прибирати додаткові приміщення, переносити вантажі або виконувати роботу іншого працівника.

За виконання поряд з основною роботою обов'язків тимчасово відсутнього працівника або додаткової роботи за іншою професією передбачена доплата. Її умови та розмір визначаються колективним договором.

Тому якщо колега пішла у відпустку чи на лікарняний, її обов'язки не повинні автоматично ставати безкоштовною частиною роботи іншого працівника.

Державна служба України з питань праці також наголошує: роботодавець не може змусити працівника виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором та посадовою інструкцією.

Понаднормова робота також має оплачуватися

Нормальна тривалість робочого часу в Україні не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

Якщо працівника залучають до надурочної роботи, вона має оплачуватися у підвищеному розмірі. За даними Держпраці, надурочні години оплачуються в подвійному розмірі годинної ставки за кожну годину такої роботи.

Тому прохання «затриматися ще на годину», якщо фактично це надурочна робота, не означає, що працівник має виконувати її безкоштовно.

Працювати потрібно офіційно

Першою гарантією захисту трудових прав є офіційне оформлення.

Робота за трудовим договором дає право на оплачувану щорічну відпустку, лікарняні, соціальні гарантії та захист у разі нещасного випадку. Роботодавець також повинен забезпечити безпечні умови праці та надати необхідні засоби індивідуального захисту.

Тому не варто погоджуватися на роботу без оформлення або на так зване «безкоштовне стажування».

Чому важливо перевіряти сплату ЄСВ

Для працюючого пенсіонера офіційна робота важлива не лише через зарплату, а й через страховий стаж.

Пенсійний фонд України щороку проводить автоматичний перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам. У 2026 році право на такий перерахунок мали люди, які після призначення або попереднього перерахунку пенсії набули щонайменше 24 місяці страхового стажу або у яких після попереднього перерахунку минуло два роки.

Перерахунок здійснюється на підставі даних про страховий стаж та, за певних умов, заробітну плату.

Тому працівникові варто контролювати, чи роботодавець офіційно подає інформацію та сплачує єдиний соціальний внесок.

Які умови роботи має погодити роботодавець

До початку роботи працівник повинен знати свої основні трудові умови. Зокрема, варто заздалегідь уточнити:

  • час початку та завершення роботи;
  • тривалість перерви;
  • конкретне місце та обсяг роботи;
  • посадові обов'язки;
  • розмір зарплати;
  • передбачені доплати та премії.

Особливо уважно слід ставитися до розмитих формулювань на кшталт «виконує інші доручення керівника». Якщо такі доручення фактично означають виконання іншої роботи, варто з'ясувати, як вона оформлюється та оплачується.

Роботодавець має забезпечити безпечні умови праці

Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо вона створює небезпеку для його життя чи здоров'я через відсутність необхідних умов або засобів захисту.

Наприклад, прибиральника не можна змушувати мити вікна на висоті без належного захисту та інструктажу.

Так само роботодавець має забезпечувати працівників необхідним інвентарем і засобами індивідуального захисту, зокрема спецодягом та відповідними засобами захисту.

Для працівниць також діють установлені законодавством обмеження щодо піднімання та переміщення важких вантажів. Зокрема, правила охорони праці передбачають для жінок граничні норми: до 10 кг при чергуванні з іншою роботою та до 7 кг при постійному переміщенні вантажів протягом робочого дня.

Прибирання після ремонту — не звичайне прибирання

Якщо працівник зазвичай прибирає приміщення, це не означає, що він автоматично зобов'язаний виконувати будь-які роботи після ремонту.

Винесення будівельного сміття, очищення поверхонь від цементу, фарби чи штукатурки може передбачати інший обсяг і характер роботи. Якщо такі завдання не входять до посадових обов'язків, їх потрібно належно оформити та визначити оплату.

Чи може роботодавець оштрафувати працівника

Роботодавець не може просто встановити працівнику довільний грошовий штраф — наприклад, відняти 500 гривень із зарплати за нібито погано виконану роботу.

За порушення трудової дисципліни КЗпП передбачає дисциплінарні стягнення, зокрема догану. Питання премії залежить від системи преміювання та внутрішніх документів підприємства.

Будь-які рішення роботодавця про дисциплінарне стягнення мають бути оформлені належним чином.

Куди звертатися, якщо права порушують

Якщо роботодавець змушує працювати без доплати, не оформлює трудові відносини, не забезпечує безпечні умови праці або порушує інші трудові права, працівник може звернутися до Державної служби України з питань праці.

Також трудові спори можуть розглядатися судами.

Важливо врахувати, що правила щодо строків звернення до суду змінилися. У грудні 2025 року Конституційний Суд України визнав неконституційною частину першої статті 233 КЗпП у частині тримісячного строку для звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших належних виплат. Ця частина норми втратила чинність із дня ухвалення рішення Суду.

Тому стару пораду про те, що для стягнення невиплаченої зарплати обов'язково діє тримісячний строк, уже не варто використовувати без уточнення.

Втрачені документи та архіви: що робити українцям перед виходом на пенсію

Як відновити страховий стаж для пенсії: поради юристки

18:33, 24.09.25
Олена Ткаліч
Олена Ткаліч

Раніше Соцпортал писав про те, як можна забезпечити собі в Україні гідну пенсію в майбутньому та як не втратити право на виплати тим, хто опинився за кордоном, і як відновити втрачений стаж та право на пільгову пенсію. Дивіться також інтервʼю на ці теми з пенсійними експертами Сергієм Коробкіним та Катериною Сагайдак.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі та до нашого пабліку в Facebook й Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!

Олена Ткаліч
Пише про соціалку на SOCPORTAL.INFO

Експертка з питань прав жінок, осіб з інвалідністю, материнства в сучасному контексті, реформування системи охорони здоров'я, освіти та соціального захисту.

Новини по темі

Популярні новини

Новини про війну

Останні новини