Після тимчасового захисту: як ЄС і Україна можуть уникнути хаосу у 2027 році

У країнах-членах уже є консенсус щодо кінцевої точки тимчасового захисту, і держави мають підготувати політики, які допоможуть людям або повернутися в Україну, або перейти на інші види дозволів на проживання.

Проблема в тому, що в багатьох країнах перехідні правила досі не визначені - і ця невизначеність впливає на плани людей.

Що говорять дані опитування: частина вже "перейшла", але більшість - залежить

Близько 20% українських біженців уже перебувають не на тимчасовому захисті - це приблизно 870 тис. осіб, ідеться в дослідженні Центру економічної стратегії.

Але 80% все ще залежать від нинішнього статусу.

Якщо тимчасовий захист скасують і люди не зможуть отримати інший легальний статус, багато хто розглядатиме різні способи "закріпитися" - у тій самій країні або в іншій; інколи звучить навіть варіант нелегального перебування.

Паралельно 1,2 млн за такого сценарію розглядатимуть повернення в Україну, причому частина - лише тимчасово, щоб потім виїхати знову.

Які "робочі моделі" вже видно в ЄС

Представниця Європейської комісії в дискусії на презентації дослідження наголосила: можливий скоординований підхід на рівні ЄС, але не "єдині правила", бо політики залишаються національними.

Тому моделі різні. Частина держав розробляє "єдиний вхід" для українців - спрощений перехід на інші дозволи; як приклади називали Польщу та Нідерланди.

В інших країнах правила жорсткіші: у дискусії згадували Чехію та високі пороги доходів, через які частина людей думає про переїзд до інших держав.

Вона також говорила про рекомендації, які вийшли у вересні 2025 року, - щоб країни починали перехід до завершення тимчасового захисту, бо адміністративне навантаження буде великим.

У розмові прямо прозвучало, що ще є "один рік", щоб закрити прогалини.

Що може робити Україна: рішення не "після", а "до"

Дослідники пропонують не чекати, а співпрацювати з країнами ЄС у підготовці перехідних політик.

Один конкретний напрямок - домовленості про циркулярну міграцію, щоб люди могли приїжджати в Україну і повертатися в ЄС без страху втратити право на проживання або роботу.

Інший - підтримка дистанційної роботи з Україною для тих, хто фізично залишається в Європі.

Окремий блок - захист вразливих: у дослідженні йдеться про те, що є групи, які суттєво залежать від виплат і можуть не пройти стандартні шляхи легалізації через роботу/навчання; якщо вони втратять статус, їхній рівень життя може погіршитися, тому потрібні соціальні гарантії.

Ще кілька "приземлених" інструментів, які називали дослідники, - міжурядові угоди щодо зарахування трудового стажу, отриманого за кордоном; програми пошуку роботи та перекваліфікації; житлові рішення (компенсації, підтримка оренди), а також кращі транспортні зв'язки з Україною для людей, які хочуть жити "на дві країни".

Чому сценарій "залишуся нелегально" небезпечний

З боку Єврокомісії прозвучало пряме попередження: нелегальне перебування може мати персональні наслідки - аж до заборони на в'їзд на 5 років, а масові спроби "просто залишитися" можуть політично підірвати траєкторію вступу України до ЄС.

Обмеження цих рішень жорсткі: якщо війна триватиме і в березні 2027-го, навіть найкращі процедури не знімуть ключового страху людей.

Але вікно можливостей є: якщо країни встигнуть зробити перехідні правила зрозумілими й доступними, менше людей опиниться в хаотичних сценаріях "пошуку країни, яка прийме" або тимчасового повернення з подальшою повторною міграцією.