Майже половина жінок середнього віку стикаються із сексуальними порушеннями - дослідження

Масштабне дослідження, опубліковане в журналі The Lancet Obstetrics, Gynaecology & Women's Health, стало найбільшим у своєму роді і показало: в ранній перименопаузі ймовірність порушень бажання і збудження подвоюється порівняно з пременопаузою.

Автори підкреслюють, що рання перименопауза - важливий період змін, коли сексуальне здоров'я жінок особливо вразливе, а доступних терапевтичних рішень майже немає.

Керівник дослідження, професор Сьюзан Девіс, яка очолює Програму досліджень жіночого здоров'я Університету Монаша, зазначила, що значення сексуального благополуччя часто недооцінюється:

"Неможливо відокремити сексуальне здоров'я від загального стану жінки. Воно впливає не тільки на інтимні стосунки, а й на її емоційне та фізичне благополуччя".

У дослідженні взяли участь 5468 австралійок середнього віку. Серед них у 2583 жінок виявили особисті переживання, пов'язані із сексуальною дисфункцією. Кожна четверта учасниця зіткнулася з клінічними порушеннями сексуальної функції, і ще стільки ж відчували емоційний дискомфорт, не маючи виражених фізіологічних проблем.

Класифікація ВООЗ (ICD-11) визначає жіночу сексуальну дисфункцію (FSD) як сукупність труднощів, що спричиняють особисті страждання - це порушення бажання, збудження, оргазму або неуточнені форми. FSD знижує якість життя, підвищує ризик депресії, емоційних криз і проблем у стосунках.

За даними роботи, найпоширенішими порушеннями виявилися знижений сексуальний потяг (13,3%), зниження збудження (13,1%) і негативне сприйняття власного тіла та сексуальності (12,8%). Причому саме жінки з низькою самооцінкою в сексуальній сфері найчастіше повідомляли про виражений емоційний дистрес.

Перша авторка дослідження, докторка Юан'юань Ван, уточнила, що вчені врахували безліч чинників: вік, сімейний стан, індекс маси тіла, сухість піхви, симптоми депресії, вживання антидепресантів і досвід психологічного або сексуального насильства.

"З віком сексуальні труднощі стають більш поширеними, але при цьому емоційне напруження, пов'язане з ними, знижується. Найбільша ймовірність жіночої сексуальної дисфункції спостерігалася у віці від 55 до 59 років", - пояснила Ван.

Професорка Девіс додала, що на ранній стадії перименопаузи ризик порушень бажання, збудження та самооцінки зростає вдвічі, що робить цей період особливо важливим для профілактики та медичної підтримки.

Однак, як зазначають автори, офіційних клінічних рекомендацій для жінок у перименопаузі майже не існує, а схвалені препарати для лікування сексуальних розладів обмежені та здебільшого призначені тільки для пременопаузальних або постменопаузальних пацієнток.

"Наші дані показують, що мільйони жінок потребують ефективних методів допомоги та стандартів лікування саме на етапі перименопаузи", - підкреслює Девіс.