Лікар-імунолог розповіла, як жити нормальним життям із сезонною алергією

Почнемо з головного - з відповіді лікаря на запитання "як жити нормальним життям із сезонною алергією".

Як жити нормальним життям із сезонною алергією?

Без перебільшення можна стверджувати, що точна діагностика є основою подальшого нормального життя пацієнта з полінозом.

(Поліноз - це сезонне алергічне запальне захворювання, спричинене рослинним пилком, - ред.)

Оскільки кожна алергічна реакція запускається певним алергеном, основною метою діагностики є ідентифікація цього алергену і, відповідно, призначення правильного лікування. Такий підхід гарантує здорове самопочуття пацієнта в періоди цвітіння.

При встановленому діагнозі сезонної алергії слід також виконувати прості рекомендації для запобігання загострення в період цвітіння:

• обмежити перебування на свіжому повітрі;
• обмежити провітрювання приміщень, краще користуватися кондиціонером. У разі відсутності кондиціонера варто завішувати відкриті вікна вологими простирадлами, для стримування пилку;
• після повернення з прогулянки потрібно прийняти душ із миттям волосся і змінити одяг на свіжовипраний;
• щодня проводити вологе прибирання;
• носити сонцезахисні окуляри;
• облаштувати гіпоалергенний побут і максимально відмовитися від використання хімічних засобів під час прибирання.

Які основні ознаки та симптоми сезонної алергії?

Поліноз, алергічний риніт, сінна лихоманка, весняний катар, пилкова астма, сезонна алергія - найпоширеніші назви одного з найпоширеніших захворювань на Землі. За деякими оцінками, на сьогодні на поліноз (анг. Pollеn - пилок) страждає близько 10% дитячого та 20-30% дорослого населення планети, з них 75% мешканців міст і 25% сільських жителів.

Основними симптомами сезонної алергії є: свербіж і почервоніння очей, відчуття "піску" в очах, сльозотеча, рясні слизові виділення з носа, напади чхання, утруднення носового дихання, притуплення нюху, гіперемія та мацерація шкіри присінка носа.

За умови розвитку гострого запалення у слизовій оболонці дихальних шляхів до симптомів алергічного риніту та кон'юнктивіту можуть приєднатися прояви бронхіальної астми (ядуха, кашель). Рідше у пацієнтів виникають специфічні прояви на шкірі (ангіоневротичний набряк, кропив'янка).

Як вона може проявлятися у різних пацієнтів?

У дітей поліноз нерідко супроводжується збільшеними мигдаликами, а алергічне запалення поширюється на придаткові пазухи носа, носоглотку, слухові труби, горло, спричиняючи свербіж у вушних проходах, трахеї.

Загалом, на відміну від дітей шкільного віку, в яких поліноз протікає так само, як і в дорослих, у дітей дошкільного віку хвороба зазвичай протікає без рясних виділень із носа та нападів чхання, але може супроводжуватися лоскотанням у носі та утрудненням носового дихання через набряк.

В осінній період до симптомів алергічного ураження верхніх дихальних шляхів у них нерідко додається отит, який характеризується незначним підвищенням температури тіла, болем у вухах і погіршенням загального стану.

Які чинники зазвичай спричиняють сезонні алергії?

Сезонні алергії спричиняє пилок рослинного походження, а саме захворювання зазвичай спостерігається в період цвітіння певних рослин, тому має чітко виражену сезонність.

Здебільшого пилок, що провокує сезонну алергію, має низку особливостей, серед яких:

• наявність алергічних властивостей;
• виражена летючість пилку та, водночас, широка поширеність рослини, які разом сприяють високій концентрації пилку в повітрі;
• розмір зерен пилку 25 - 30 мкм для глибокого проникнення в дихальні шляхи.

Першим бар'єром, місцем скупчення і природним "провідником" пилку з довкілля в організм, є верхні дихальні шляхи людини. Саме інгаляційний шлях надходження алергенів в організм за сезонної алергії сприяє порушенню бар'єрних властивостей слизової оболонки верхніх дихальних шляхів.

Алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів формуються внаслідок тривалого контакту алергенів зі слизовою оболонкою.

Варто зазначити, що проникненню алергену в організм і розвитку полінозу сприяють неспецифічні чинники - мікрокліматичні умови, порушення температурного режиму та вологості, супутні захворювання дихальних шляхів та інші.

У чому особливості сезонності цього захворювання?

Поліноз особливий своєю сезонністю.

Так, в Україні визначають 3 головні періоди цвітіння і, відповідно, підвищеного ризику виникнення алергії:

• Весняний сезон, який стартує на початку березня і триває до середини травня, є періодом цвітіння дерев: вільхи, берези, ліщини, дуба, ясена, граба, бузку;
• Літній сезон - триває з середини травня до кінця липня і спричиняє поліноз у людей з алергією на пилок лугових трав і злакових культур, таких як кульбаба, тимофіївка, лихоманка, пирій, пшениця, жито, овес, кукурудза;
• Літньо-осінній сезон - починається в середині липня і триває до жовтня. Сезонні алергії цього періоду зумовлені цвітінням бур'янів: полину, лободи, подорожника, кропиви, амброзії.

Однак такий поділ на сезони є доволі умовним, оскільки періоди цвітіння дерев і рослин можуть бути різними залежно від регіону та специфічних погодних умов.

Як зазвичай розвивається сезонна алергія?

Виділяють три стадії розвитку істинної алергічної реакції, які також характерні для полінозу:

I. Стадія імунних реакцій (імунологічна). На цій стадії відбувається перший контакт організму з алергеном, унаслідок якого відбувається утворення та накопичення в організмі людини алергійних антитіл імуноглобулінів класу Е та сенсибілізованих лімфоцитів. У результаті організм набуває підвищеної чутливості до специфічного алергену. У разі повторного потрапляння в організм специфічного алергену відбувається утворення комплексу алерген-антитіло, що зумовлює розвиток наступної стадії алергічної реакції.

ІІ. Стадія біохімічних реакцій (патохімічна). Унаслідок складних біохімічних процесів, зумовлених утворенням комплексів алерген-антитіло, виділяються нові біологічно активні речовини (медіатори алергії). На цій стадії відбувається взаємодія медіаторів алергії, які несуть комплекси IgE зі специфічним алергеном.

ІІІ. Стадія клінічних проявів (патофізіологічна) являє собою реакцію клітин, органів і тканин організму на медіатори, що утворилися в попередній стадії. Унаслідок цієї реакції відбувається викид гістаміну, який є відповідальним за різні клінічні симптоми алергії.

Чи є ризик загострення або розвитку хронічної форми?

Без відповідної діагностики та лікування, сама по собі сезонна алергія може вважатися хронічним захворюванням, оскільки має періодичний характер, а гострота захворювання залежить від низки чинників, як-от: стан імунної системи, концентрація пилку в повітрі, тощо.

Однак, без належного лікування сезонна алергія може ускладнити наявні хронічні захворювання. Наприклад, алергічний риніт, який не лікують, може спричинити запалення носових пазух і вух з подальшим накопиченням слизу, який є ідеальним середовищем для бактерій.

Варто зазначити, що в деяких пацієнтів нелікований алергічний риніт з часом може розвинутися до більш загрозливого стану - бронхіальної астми.

Які лікувальні методики існують для боротьби із сезонною алергією? Які переваги та недоліки кожного з них?

Сезонну алергію вилікувати можливо під керівництвом винятково лікаря-алерголога, оскільки процес лікування в разі алергічних захворювань є комплексним і складається з кількох компонентів: діагностики, усунення гострого процесу, базисної терапії та профілактичних заходів. Успіху в лікуванні можна досягти, тільки приділяючи достатньо уваги кожній із компонент:
діагностики, усунення гострого процесу, базисної терапії та профілактичних заходів. Успіху в лікуванні можна досягти, тільки приділяючи достатньо уваги кожній із компонент.

Яка дієта чи харчування може допомогти в контролі симптомів сезонної алергії?

Основою лікування будь-якого алергічного захворювання є елімінація алергену, тобто припинення контакту людини з алергеном. Фактично за полінозу варто обмежити перебування на повітрі в період цвітіння, намагатися рідше відчиняти вікна та частіше робити вологе прибирання.

Однак нерідко спостерігаються ситуації, за яких алергічні захворювання дихальних шляхів супроводжуються симптомами перехресної харчової алергії.

Перехресні реакції між пилком і харчовими алергенами зумовлені наявністю спільних антигенних детермінант, що містяться в цих алергенах:

• за наявності сезонної алергії на пилок берези, вільхи та ліщини може виникати перехресна харчова алергія на лісові горіхи, мигдаль, яблука, груші, вишню, абрикоси, персики, ківі, селеру та картоплю;
• люди з алергією на пилок полину часто реагують на селеру, картоплю, фенхель, пастернак, аніс, кріп, червоний перець, насіння соняшнику та напої, при виготовленні яких використовують полин (вермут, бальзами).
• за полінозу, зумовленого пилком соняшнику, можлива перехресна харчова алергія на олію, халву, майонез і гірчицю;
• чутливість до амброзії може супроводжуватися непереносимістю бананів і дині; алергія на пилок злаків нерідко супроводжується харчовою непереносимістю помідорів, дині, арахісу, зернових і сої.

У таких випадках, у період від кількох хвилин до 2-3 годин після вживання фруктів та овочів, у сенсибілізованих пацієнтів можливі свербіж у роті та/або горлі, вухах, набряк губ і язика.

У подібних ситуаціях особливо важливо звернутися до алерголога, оскільки пацієнти з перехресною харчовою алергією, крім стандартного лікування, потребують призначення спеціальної елімінаційної дієти.

Які медикаменти доступні без рецепта для пом'якшення симптомів сезонної алергії? Чи є ризик самолікування і які його наслідки?

Пацієнт із симптомами сезонної алергії повинен в обов'язковому порядку звернутися до лікаря.

Специфічне алергообстеження включає збір алергоанамнезу, об'єктивне обстеження та алерготестування, що передбачає постановку шкірних проб або визначення специфічних антитіл до алергену в крові. Діагностика алергії лабораторними методами, in vitro, є більш безпечною, оскільки виключає контакт пацієнта з алергеном.

Європейська мережа медичних лабораторій Сінево для визначення індивідуальної чутливості до алергенів пропонує широкий вибір тестів ImmunoCAP - від скринінгових до конкретних алергокомпонентів, визнаних ВООЗ і Всесвітньою організацією алергологів "золотим стандартом" молекулярної алергодіагностики.

Також доступна алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) - лікування виявленими причинними алергенами в малих дозах із поступовим збільшенням дози. Для повного лікування процедуру проводять за індивідуально підібраним для кожного пацієнта курсом.