AI-революція: як нейромережі загрожують виживанню традиційних медіа

Це значно скорочує рекламні доходи медіа, які й так переживають важкі часи, повідомляє видання Techxplore.

"Наступні кілька років стануть неймовірно складними для всіх видавців без винятку", - попереджає Метт Кароліан, віце-президент з досліджень Boston Globe Media.

На його думку, видавці мають активно адаптуватися, інакше ризикують зникнути під натиском коротких оглядів та анотацій, які згенерує ШІ.

Нещодавнє дослідження Pew Research Center підтверджує побоювання медіа-експертів: користувачі набагато рідше переходять на сайти першоджерел, якщо пошукова система заздалегідь дає їм коротку AI-генеровану відповідь на запит. Кількість кліків на посилання за наявності таких відповідей скорочується приблизно вдвічі.

Для ЗМІ, які і так борються за виживання, це серйозний удар: відвідуваність безпосередньо впливає не тільки на рекламні доходи, а й на кількість нових підписок. Джон Вібі, професор Північно-Східного університету США, вважає, що ці зміни скоро радикально трансформують інтернет-середовище.

Технологічні гіганти Google і Meta вже довгий час скорочують доходи ЗМІ від реклами, змушуючи видавців переходити на модель платних підписок. Однак підписки теж залежать від припливу нових користувачів. І самі лише підписки, як підкреслює Вібі, не здатні повністю забезпечити існування великих медіа-компаній.

Деякі видавці, наприклад Boston Globe, намагаються адаптуватися, використовуючи нейромережі у своїх інтересах. Але кількість нових передплатників, залучених через AI, все ще мізерно мала. Інші популярні інструменти, такі як Perplexity, взагалі дають мінімальний приріст підписок.

У відповідь на цю тенденцію виникла нова стратегія - GEO ("оптимізація під генеративні нейромережі"). Вона передбачає створення зрозумілого і якісного контенту, зручного для аналізу ШІ-системами. Однак тут виникає принципове питання: чи варто взагалі дозволяти АІ-сервісам вільно використовувати матеріали ЗМІ?

Багато видавців виступають категорично проти такого підходу, блокуючи доступ АІ-краулерів до свого контенту. Даніель Коффі з галузевої асоціації News/Media Alliance вважає, що якщо АІ-компанії хочуть використовувати матеріали ЗМІ, вони повинні платити справедливу ринкову ціну.

Деякі медіа вже уклали партнерства з великими технологічними компаніями. Так, New York Times підписала угоду з Amazon, Google співпрацює з Associated Press, а французьке агентство AFP - з розробником АІ-систем Mistral. Однак конфлікт далеко не вичерпаний: проти OpenAI і Microsoft уже подано гучні позови, найбільш резонансний - від New York Times.

Видавці опинилися перед важким вибором: закриваючи контент для нейромереж, вони захищають свої права, але позбавляють себе потенційних читачів. Зрештою, дедалі більше компаній повертають доступ АІ-краулерам, намагаючись знайти баланс.

Однак і це не гарантує успіх. Згідно з даними компанії OtterlyAI, ЗМІ займають лише 29% від усіх джерел, цитованих ChatGPT. Для порівняння, корпоративні сайти становлять 36%. І якщо Google традиційно віддає пріоритет визнаним ЗМІ, ChatGPT і подібні до нього системи часто цього не роблять, що ускладнює завдання видавців.

Проблема виходить за рамки економіки і зачіпає довіру аудиторії. За даними звіту Reuters Institute, вже близько 15% молодих людей до 25 років отримують новини через генеративні нейромережі. З огляду на складність перевірки джерел інформації у таких систем, ризик дезорієнтації та появи фейків істотно зростає.

"Хтось має займатися первинною журналістикою. Без оригінальних матеріалів AI-сервісам просто нічого буде аналізувати", - підкреслює Кароліан.

Google уже почав укладати партнерства з медіа, можливо, усвідомлюючи необхідність співпраці. Однак, на думку професора Вібі, неясно, чи встигнуть видавці перебудуватися до того, як наслідки стануть незворотними.