Українці стали рідше платити за онлайн-послуги, а «піратство» набирає обертів — опитування

Якщо у 2025 році 28% учасників опитування мали намір і надалі платити за онлайн-сервіси, то у 2026 році їхня частка знизилася до 24%. Водночас частка респондентів, які мали досвід завантаження контенту з піратських ресурсів, зросла з 53% до 67%.

Українці стали рідше платити за підписки

Згідно з результатами дослідження, більшість опитаних взагалі не користуються платними онлайн-сервісами.

На запитання про те, чи платили вони коли-небудь за подібні послуги, респонденти відповіли так:

• 63% — не платять і раніше не платили;
• 24% — платять і мають намір продовжувати;
• 13% — раніше платили, але тепер відмовилися.

Роком раніше ніколи не платили за онлайн-сервіси 59% опитаних, а продовжувати користуватися платними послугами збиралися 28%.

Таким чином, за рік частка постійних платних користувачів у вибірці Rakuten Viber зменшилася на чотири процентні пункти.

67% опитаних заявили про досвід піратського завантаження

Водночас помітно змінилася ситуація з нелегальним контентом.

У 2026 році 67% респондентів повідомили, що коли-небудь завантажували музику або фільми з піратських сайтів або через торренти. Минулого року такий варіант відповіді обрали 53%.

При цьому результати не дають підстав стверджувати, що українці стали на 14 процентних пунктів частіше користуватися піратськими ресурсами саме за останній рік. Питання стосувалося наявності такого досвіду взагалі, а не поточної частоти завантажень.

За що українці готові платити

Найпопулярнішою категорією платних онлайн-сервісів залишаються фільми та відео. Серед користувачів платних сервісів їх оплачують 57% проти 45% роком раніше.

Далі йдуть:

• музика — 42% проти 35% у 2025 році;
• програми для роботи — 32% проти 20%;
• навчання — 27% проти 30%;
• ігри — 24% проти 36%;
• книги — 23% проти 17%;
• сервіси штучного інтелекту — 19%;
• месенджери та додатки для спілкування — 13% проти 15%;
• послуги, пов’язані з податками, — 9% проти 8%.

Питання допускало кілька варіантів відповіді, тому сума показників перевищує 100%.

Особливо помітно зріс інтерес до робочого програмного забезпечення: його частка збільшилася з 20% до 32%. Водночас помітно скоротилася частка тих, хто платить за ігри — з 36% до 24%.

Скільки витрачають на цифрові сервіси

Згідно з детальною розбивкою результатів опитування, майже половина користувачів, які платять, — 48% — витрачають на онлайн-сервіси від 100 до 400 гривень на місяць.

Ще 33% витрачають понад 400 гривень, а 19% — до 100 гривень.

Для порівняння: у 2025 році понад 400 гривень щомісяця витрачали 29% учасників опитування, а до 100 гривень — 24%.

При цьому в тексті, наданому Rakuten Viber, є розбіжність: у вступній частині вказано показники 43% для витрат у діапазоні 100–400 гривень і 30% — понад 400 гривень, тоді як у детальному розподілі наведено 48% і 33% відповідно.

ChatGPT лідирує серед платних сервісів штучного інтелекту

Штучний інтелект уперше було виділено в дослідженні в окрему категорію.

Серед користувачів платних онлайн-сервісів 19% повідомили, що платять за інструменти ШІ.

А серед респондентів, які оплачують сервіси ШІ, найпопулярнішим виявився ChatGPT — його обрали 31%.

Далі йдуть:

• Gemini — 18%;
• Claude — 8%;
• Copilot — 4%;
• Perplexity — 2%.

Ще 60% обрали варіант «інше». Це запитання також передбачало кілька варіантів відповіді.

Важливо, що показник 19% не можна трактувати як «кожен п’ятий українець платить за ШІ»: він стосується учасників опитування, які користуються платними онлайн-сервісами.

Чому це цікаво

Результати показують суперечливу картину. З одного боку, частка респондентів, готових регулярно оплачувати цифрові послуги, скоротилася. З іншого — серед тих, хто продовжує платити, зростає попит на фільми, музику, робочі програми та нові категорії, такі як штучний інтелект.

Водночас помітне зростання частки людей, які повідомили про досвід піратського завантаження контенту, може свідчити про збереження чутливості користувачів до вартості цифрових сервісів. Однак саме дослідження не встановлює причини такої зміни й не дозволяє безпосередньо пов’язати відмову від передплат із використанням піратських ресурсів.

Що відомо про дослідження

Rakuten Viber провів анонімне онлайн-опитування серед приблизно 2000 респондентів. Ключовою віковою групою були користувачі 34–45 років, більше половини учасників — молодші за 45 років.

Аналогічне опитування компанія проводила навесні 2025 року.

Дослідження не супроводжується даними про репрезентативність вибірки для всього населення України, тому результати коректніше розглядати як показники серед учасників опитування Rakuten Viber, а не як точну статистику щодо всіх українців.

Джерело: дослідження Rakuten Viber, серпень 2026 року; анонімне онлайн-опитування, близько 2000 респондентів. У матеріалах наведено порівняння з аналогічним опитуванням 2025 року.