Пошук

З 1 вересня в Україні розпочнеться масова приватизація. Що це означає

З 1 вересня в Україні має масово стартувати приватизація — Прем'єр-міністр
Читать на русском

З 1 вересня в Україні розпочнеться масова приватизація.

На селекторній нараді із керівниками областей Денис Шмигаль дав завдання підготувати все необхідне для приватизації на місцях.

Крім того, створюються програми фінансування, щоб мотивувати компанії та людей створювати якнайбільше робочих місць:

Мала приватизація, особливо у регіонах, де люди в селах та містечках знають об'єкти, які роками стоять та неефективно використовуються, дасть можливість викупити їх за справедливою ціною та розпочати роботу, - розповів Денис Шмигаль.

Він додав, що необхідні закони вже ухвалено.

Також, як повідомив прем'єр, на початку вересня буде оголошено аукціони на елеваторні потужності та комбінати хлібопродуктів. Це дозволить розширити виробництво аграріїв.

У державній власності має залишитись не більше 100 підприємств на країну, - раніше про це писала перший віце-прем'єр – міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, всі ці підприємства мають бути перетворені на акціонерства чи товариства з обмеженою відповідальністю.

Чи може держава володіти комерційними підприємствами? Безперечно, так – держава може бути акціонером. Мета такого володіння проста – отримувати прибуток через дивіденди, – вважає Свириденко.

Раніше Верховна Рада ухвалила загалом законопроект про спрощення приватизації. У тому числі задля сприяння релокації підприємств.

Документ містить зміни щодо приватизації державного та комунального майна, які можна умовно розділити на 2 групи.

І група – зміни, що запроваджуються на період дії воєнного стану:

  • Не проводяться аукціони з продажу великих об'єктів та їх викуп.
  • Не проводиться приватизація об'єктів, що розташовані на територіях адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій, перелік яких затверджується КМУ.
  • Фонд держмайна щомісяця подає до Комітету ВРУ, який веде питання приватизації, інформацію про призначені електронні аукціони, результати продажу держмайна та пропозиції до законодавства.
  • Документи, що подаються для участі в електронному аукціоні, можуть бути складені в електронній формі та підписані кваліфікованими електронними підписами.
  • Інформація про кожного учасника аукціону є анонімною (закритою).
  • Розмір гарантійного внеску на електронних аукціонах об'єктів малої приватизації встановлюється аукціонною комісією у розмірі: 10 розмірів мінімальних зарплат для об'єктів, стартова ціна яких становить від 1 до 500 тисяч гривень; 10 відсотків від стартової ціни об'єкта приватизації – для об'єктів, стартова ціна яких становить понад 500 тис. грн.
  • Стартова вартість об'єкта визначається аукціонною комісією лише на рівні балансової вартості.

II група – зміни, які пов'язані з військовим становищем:

  • Встановлено, що керівником (або в.о.) державного унітарного підприємства (крім підприємств, включених до переліку об'єктів держвласності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки, або до переліку об'єктів великої приватизації держвласності), щодо якого прийнято рішення про приватизацію, може бути призначено особу за сумісництвом, якщо таке сумісництво не заборонено спеціальним законом для окремих категорій осіб. Особа може бути керівником за сумісництвом одночасно не більш як на 5 державних унітарних підприємствах, балансова вартість майна кожного з яких не перевищує 100 млн. грн.
  • На час приватизації об'єктів спиртової та лікеро-горілчаної галузі в рамках Програми реформування та розвитку спиртової галузі наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" не перешкоджає продажу шляхом приватизації такого майна.
  • Якщо повторний аукціон зі зниженням стартової ціни визнається таким, що не відбувся, у разі якщо для участі в такому аукціоні подано заяву на участь від одного покупця, то орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцю за запропонованою ним ціною, але не нижчою за стартову ціну , з урахуванням зниження стартової ціни відповідно до цієї частини (на 50%).

Нагадаємо, наприкінці липня Кабінет міністрів затвердив перелік 420 державних підприємств, які будуть передані до управління Фонду держмайна для подальшої приватизації чи ліквідації.

За планами Мінекономіки нових власників у рамках так званої малої приватизації отримають 66 держпідприємств. У Кабміні запевняють, що на приватизацію цих об’єктів є великий запит.

Усередині країни існує великий запит на приватизацію та готовність інвестувати у колишні держпідприємства, якщо за інвестором будуть закріплені та гарантовані права власності, – запевняють у Мінекономіки.

Як розраховують у Кабміні, залучаючи інвестиції, на цих підприємствах буде відновлено чи модернізовано виробництво, у тому числі й експортно орієнтоване, створено нові робочі місця, і це стане частиною економічного відновлення країни.

Ще 354 держпідприємства будуть ліквідовані або реорганізовані.

Найчастіше це юридичні оболонки, за якими немає потужностей для відновлення роботи, - зазначають у міністерстві.

Там також запевнили, що відомство продовжуватиме аналіз державних активів для наступних етапів тріажу держпідприємств, після чого частина з них також знайде нових ефективних власників.

Ми поставимо крапку в історії із радянською спадщиною тисяч ДП, які через безгосподарність деградували до такого стану, що далі функціонувати вже не здатні, - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Верховна Рада призупинила процес приватизації держпідприємств через загрози безпеці.

Читайте також: