Вимушений український "переселенець" етнокінофестиваль "ОКО" в Польщі оголосив переможців

  1. Головна
  2. Закордон
  3. Вимушений український "переселенець" етнокінофестиваль "ОКО" в Польщі оголосив переможців
На етнокінофестивалі "ОКО", який через війну цього разу проводився в Польщі, назвали переможців
Людмила Троїцька
Людмила Троїцька
Читать на русском

Далі фестиваль вирушив у кінотур до Фінляднії та Болгарії в рамках програми "ОКО подорожує".



Нагадаємо, одразу після Польщі, етнокінофест "OKO ПОДОРОЖУЄ" провів два покази українських фільмів у столиці Фінляндії - Гельсінкі, а з 25 по 27 листопада завітали до столиці Болгарії - Софії, щоб розказати про больові точки історії України: про Голодомор і Чорнобиль, про війну з 2014 та вже про повномасштабну з 24 лютого (хроніки Бучі).

Засновниця і директорка кінофестивалю "ОКО" Тетяна Станєва:

Я, як українська болгарка, до Болгарії, моєї прабатьківщини, маю особливі сентименти. У команді кінофестивалю в нас є ще кілька бессарабських болгар, які однаково вболівають за долю двох країн - Болгарії та України, мають спільні історичні перетини й зв'язки, одними з яких є ми - українські болгари. Ми щиро тішимося, що найперший спецпоказ за кордоном відбувся саме у столиці Болгарії у травні цього року і мав назву "Подивись на Україну іншими очима". Ми хотіли показати глибину й розмаїття культури України. Тепер ми показали біль і на

Завершить свою мандрівку "ОКО" на Батьківщині - у Бессарабії - 2, 3 і 4 грудня в місті Болград (афіша в додатку). Після третьої едиції, яку фест провів в еміграції в Польщі, та показів "ОКО "мандрує" у Фінляндії й Болгарії, найкраща добірка стрічок етнокінофесту буде презентована українцям. Так само, як до того "ОКО" презентував найкращі фільми з України - іноземним друзям.

Міжнародний кінофест, родом з України, показав 34 фільми: 8 повнометражних і 16 короткометражних конкурсних фільмів із 22 країн, а також 10 фільмів-спецпоказів українського сучасного та поетичного кіно.

На показах кінофестивалю з унікальним форматом етнографічного та антропологічного документального кіно в залі можна було спостерігати, здебільшого фестивального глядача, напевно, з усіх куточків нашої планети, власне, як і самі фільми "ОКО", що розповідають про ці незбагненні світи (цьогоріч оргкомітет отримав рекордну 1171 заявку зі 104 країн). Адже третій етнокінофест ОКО пройшов завдяки підтримці престижного міжнародного кінофоруму Camerimage Festival, який гостинно прийняв наш фестиваль у свої обійми.

Член журі Себастьян Майсторовіч з Австрії, експерт із цифрової історії та співзасновник громадської ініціативи Save Ukrainian Heritage Online - SUCHO, що підтримує цифрове збереження української культурної спадщини, поділився своїми висновками щодо "ОКО":

...Протягом останнього тижня ми дізналися про величезні виклики, які ви, українці, подолали, щоб цей фестиваль відбувся... Добірка фільмів, яку ми, як члени журі, мали честь оцінювати на цьому фестивалі, охопила всі виміри того, що значить бути людиною. Пристрасть та кохання, сім'я і громада, спадщина та гордість, але також горе і втрати, самотність та ізоляція, руйнація та несправедливість. Усі фільми конкурсу в свій унікальний спосіб розповідали про те, як люди щодня долають ці складнощі життя через свої громади, через своє оточення, через те, як вони живуть...

Переможцем у повному метрі став фільм "Я - Шанс" бельгійського режисера Вайнберга Марк-Анрі.

Член журі повнометражного конкурсу, режисер і сценарист Арнольд ван Брюгген із Нідерландів:

Є багато причин, чому ми визначилися з остаточним переможцем: документальна якість роботи, ритм монтажу, кінематографічність, близькість до своїх героїв. Але що також важливо для журі - це об'єктив війни в Україні. Поза конкурсом ми побачили неймовірний український фільм "Терикони" Тараса Томенка - документальну стрічку, зняту в тоді ще сірій зоні Донбасу. Це історія про життя дітей, чия культура стала жертвою агресивної колоніальної імперії, яку ми всі добре знаємо. І ось ці діти гралися й жили на руїнах міста і свого зруйнованого життя. Це - фільм про життя дітей, які не можуть жити без своєї культури, яка не є частиною їхнього життя.

Переможець конкурсу короткометражних фільмів - "Дівчина-кочівниця" іранського режисера Рухолли Акбарі.

Себастьян Майсторович:

Обрати одного переможця з такої скарбниці фільмів було неймовірно складно, тож ми вирішили, що окрім фільму-переможця відзначимо ще два фільми спеціальними номінаціями. Першу спеціальну номінацію ми присудили фільму "Зірка полину" української режисерки Аделіни Борець, який продемонстрував силу коріння і наслідки його знищення. Завдяки йому ми дізналися, що значить втратити не лише свою оселю та свою громаду, а й навіть свій ґрунт. Другим відзначеним фільмом стала стрічка режисера із Франції Вільмарка Вала (про Гаїті) - "Хоробра". Завдяки цій стрічці, яка була зроблена на конкурс, ми отримали нагороду

Переможці отримали нагороди в розмірі 40 000 грн. за найкращий повнометражний фільм і 20 000 грн. за короткометражний фільм. Грошову частину призів надано спонсором кінофесту "ОКО" - українською стрімінговою платформою MEGOGO, на якій українці впродовж фестивалю у вільному доступі могли переглянути всю конкурсну програму абсолютно безоплатно.

Вимушений український "переселенець" етнокінофестиваль "ОКО" в Польщі оголосив переможців
Вимушений український "переселенець" етнокінофестиваль "ОКО" в Польщі оголосив переможців
Вимушений український "переселенець" етнокінофестиваль "ОКО" в Польщі оголосив переможців
Вимушений український "переселенець" етнокінофестиваль "ОКО" в Польщі оголосив переможців

Новини по темі

Популярні новини

Новини про війну

Останні новини