В Україні запропонували запровадити нові правила полювання: які норми викликали різку реакцію захисників тварин

Детальніше про цей законопроект, його цілі та завдання, а також про реакцію зоо- та екозахисників на деякі положення документа пише РБК-Україна.

Про яку законодавчу ініціативу йдеться

20 липня 2026 року на сайті Верховної Ради зареєстрували проєкт закону про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин (під № 15431).

Того ж дня його передали на розгляд керівництву, 22 липня — направили на розгляд комітету (головним визначено Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування), а 23 липня — надали для ознайомлення.

Ініціаторами законопроекту виступила група народних депутатів (понад 40 осіб), серед яких Ігор Марчук, Давид Арахамія, Олександр Корнієнко та інші.

Мета нового законопроекту

У пояснювальній записці зазначається, що чинний закон України «Про мисливське господарство та полювання» був прийнятий у 2000 році і за понад двадцять років «практично вичерпав свій регуляторний потенціал».

Серед ключових проблем автори законодавчої ініціативи згадують, зокрема:

• понятійну невизначеність — нечіткість законодавчих термінів;
• відсутність наскрізної цифровізації (цифрового обліку) та простежуваності продукції полювання — що сприяє тіньовизації обігу та ускладнює протидію браконьєрству;
• непрозорий розподіл угідь — що стримує інвестиції та породжує неефективне користування;
• невідповідність законодавства стандартам ЄС;
• низька економічна ефективність галузі — її переважна збитковість, тіньовізація та нерозвиненість легального ринку продукції полювання та мисливського туризму;
• недостатній захист єгерів, інспекторів;
• слабку дієвість відповідальності за браконьєрство.

Тим часом мета нового законопроекту — створення сучасної правової, економічної, організаційної та екологічної моделі:

• ведення мисливського господарства;
• здійснення полювання;
• сталого використання мисливських тварин (що забезпечує збереження біологічного різноманіття та водночас розкриває господарський потенціал галузі).

Основні завдання законопроекту

Серед основних завдань законопроекту № 15431 згадуються такі:

• запровадити узгоджену систему понять із чіткою ієрархією: використання – вилучення – добування (полюванням, без збереження життя тварини) та/або відлов (із збереженням життя);
• затвердити принципи сталого використання, екосистемного та географічно диференційованого підходів до управління об’єктами мисливської фауни з обов’язковим урахуванням кліматичних тенденцій;
• створити Єдиний мисливський реєстр — як наскрізну цифрову систему управління мисливською галуззю, обліку угідь, користувачів, мисливців, тварин, подій та дозволів;
• запровадити засоби індивідуальної ідентифікації (бірки) для копитних та інших визначених видів з метою простежуваності продукції полювання та протидії браконьєрству;
• замінити централізовані ліміти видобутку плановим інструментом — планом сталого використання мисливських тварин, що розробляється користувачем на науковій основі;
• запровадити прозорий конкурсний відбір користувачів та забезпечити стабільність і захист їхніх прав як передумову для здійснення інвестицій;
• узгодити регулювання з природоохоронним законодавством (acquis) ЄС та забезпечити справедливий розподіл вигод від використання ресурсу за участю територіальних громад.

Що саме може змінити законопроект

Законопроект передбачає, насамперед, створення Єдиного мисливського реєстру, що міститиме дані про:

• мисливців;
• користувачів угідь;
• мисливських тварин;
• дозволи та результати полювання.

Більшість процедур планують перевести в електронний формат, а дозволи — видавати онлайн.

Пропонується також запровадити обов’язкове маркування окремих видів впольованих тварин спеціальними засобами індивідуальної ідентифікації (що має забезпечити простежуваність продукції полювання та допомогти у боротьбі з браконьєрством).

Ще одне нововведення — відмова від щорічних централізованих лімітів видобутку.

Їх планують замінити планами сталого використання мисливських тварин, які користувачі розроблятимуть на основі наукових досліджень.

Крім того, законопроект передбачає прозорий конкурсний відбір користувачів мисливських угідь.

Повноваження щодо надання угідь у користування та припинення такого права пропонується передати місцевим державним адміністраціям.

Законопроект також визначає порядок:

• наукового, селекційного та діагностичного вилову тварин;
• регулювання чисельності інвазійних та небажаних видів.

Відповідальність за порушення правил полювання пропонується посилити, а механізм відшкодування завданих збитків — удосконалити.

Також документ пропонує запровадити додаткові правові та соціальні гарантії для єгерів та мисливських інспекторів.

Паперові дозвільні документи планують скасувати, а адміністративні процедури — максимально перевести в електронний формат.

У пояснювальній записці зазначається, що реалізація закону потребуватиме фінансування (для створення Єдиного мисливського реєстру та системи ідентифікації тварин).

Водночас очікується збільшення надходжень до бюджетів завдяки:

• платі за користування мисливськими угіддями;
• легалізації ринку продукції полювання;
• розвитку мисливського туризму.

Реакція захисників тварин на пропозиції народних депутатів

На згадану законодавчу ініціативу вже відреагували в UAnimals (організації з порятунку тварин та захисту довкілля в Україні).

Захисники тварин наголосили, що зареєстрований у парламенті законопроект «розширює межі узаконеного насильства».

Цей документ, за їхніми словами:

• називає полювання «видом активного відпочинку»;
• називає шкури, роги, черепи та ікла вбитих тварин — мисливськими трофеями, які можуть використовуватися, зокрема, в «естетичних» цілях;
• дозволяє полювання під час сезону тиші, коли тварини народжують і вигодовують дитинчат;
• дозволяє полювати з тепловізорами, безпілотниками та приладами, що відтворюють звук;
• запроваджує мисливський туризм, зокрема полювання на тварин у штучно ізольованих ділянках;
• відносить до «небажаних для мисливського господарства тварин» вовків, лисиць, шакалів, єнотоподібних собак, а також домашніх тварин, що перебувають на мисливських угіддях без нагляду.

«При цьому отримати у користування «мисливські угіддя» може «суб’єкт господарювання, у тому числі громадське об’єднання зі статусом юридичної особи», — додали захисники тварин.

У пояснювальній записці до проєкту закону зазначається, що «діяльність у сфері мисливського господарства зачіпає інтереси сотень тисяч громадян», оскільки «мова йде про регулювання одного з найбільших за площею природних ресурсів держави».

При цьому в UAnimals зазначають: «приватну вигоду виправдовують суспільним благом, тоді як мова йде насамперед про життя тварин».

«Але полювання — це не «активний відпочинок», а звичайнісіньке вбивство заради розваги та вигоди», — констатували захисники тварин.

Виходячи з вищесказаного, UAnimals закликає народних депутатів:

• зберігати людяність;
• не голосувати за законопроект №15431.

«Друзі, не мовчіть і ви! Поширюйте інформацію про цей кривавий законопроект, тегуйте народних депутатів. Законопроект № 15431 має бути відхилений», — закликали українців.

Реакція екозахисників на пропозиції народних депутатів

Детальні аргументи проти нового законопроекту (із зазначенням конкретних статей) були оприлюднені також Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ).

Так, наприклад, стаття 1 вводить поняття «мисливський туризм» — подорожі з метою полювання «у природному середовищі та/або в напіввільних умовах».

«Українські господарства вирощуватимуть жертв, іноземний клієнт приїде й за гроші їх розстріляє, а держава назве це туризмом і (можливо) стягне з цього податок», — зазначили екозахисники.

Та сама стаття 1 перелічує знаряддя полювання: зброю, луки, арбалети, списи, пастки, транспорт, безпілотники, електрообладнання, оптика, тепловізори, прилади нічного бачення, звукові прилади — і закінчується словами «тощо».

«Чинна стаття 20 забороняє прилади, що відтворюють звук. У новому законопроєкті цієї заборони немає... Перелік відкритий. Дописати можна що завгодно», — констатували екологи.

Крім того, автори законопроєкту, на думку експертів КЕКЦ:

• ігнорують сезон тиші, який діє в Україні з 1 квітня по 15 червня (у перехідних положеннях йдеться, зокрема, про полювання на самця козулі з 1 травня по грудень включно);
• відроджують радянське вчення про «шкідливих тварин» (у рамках якого «за премію» винищували вовків, хижих птахів, навіть ворон).

«Наука відмовилася від цієї нісенітниці ще в минулому столітті. В екосистемі немає шкідливих видів. Є види з різними функціями», — підкреслили фахівці.

Так, наприклад, стаття 31 забороняє «полювання та/або відлов у темний період доби», але «крім полювання на кабана, вовка, лисицю, шакала, єнотоподібного пса та інвазивних чужорідних видів».

Інший момент, на який звернули увагу екозахисники, стосується собак.

«Виявлені на мисливських угіддях без нагляду породисті собаки відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні організації, які здійснюють реєстрацію відповідних порід собак. Безпородні собаки можуть бути відстріляні в порядку регулювання чисельності диких тварин», — йдеться у статті 32.

Отже, за словами фахівців, «щоб вижити, потрібно мати родовід».

«Заборони розподілили між двома статтями та доповнили статтю 31: «Порушення заборон, наведених у цій статті Закону, вважається порушенням правил полювання і не відноситься до браконьєрства», — повідомили також у КЕКЦ.

Йдеться про те, що чималий перелік дій, який раніше вважався браконьєрством, потрапив до переліку порушень правил полювання.

Йдеться, наприклад, про:

• добивання тварин, що рятуються від пожежі та повені;
• руйнування житла тварин, бобрових заготовок, пташиних гнізд;
• заливання нір;
• стрілянину з під'їзду на транспорті.

«Усе це було браконьєрством. Тепер це «порушення правил». Тварина тікає від вогню — а її розстрілюють. І це вже не злочин, а невідомо що», — пояснили українцям.

Окреме обурення екозахисників викликала стаття 17 «Плата за користування мисливськими угіддями»:

• лісовими — 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого на 1 січня поточного року);
• польовими — 0,05%;
• водно-болотними — 0,1%.

«Порахуйте самі: близько 6,66 грн за гектар українського лісу на рік... І це ще не все. Угіддя віддають на 20 років з автоматичним продовженням (стаття 12). А якщо чиновник вчасно не відповів — діє «мовчазна згода» (статті 11, 12). Не відповів — вважай, віддав ліс», — розповіли в КЕКЦ.

Крім того, «мінімальну площу лісових угідь зменшили з трьох тисяч гектарів до п’ятисот».

Українцям також повідомили, що законопроект передбачає створення нового Агентства (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, полювання та сталого використання мисливських тварин), яке (згідно зі статтею 9):

• контролює галузь;
• визначає, скільки тварин може вполювати один мисливець за день;
• формує мисливські угіддя, зокрема, за власною ініціативою;
• популяризує мисливське господарство;
• розвиває трофейну справу, впроваджує міжнародну оцінку трофеїв, проводить конкурси та видає довідник мисливських трофеїв.

«Тобто один орган рекламує полювання на тварин, влаштовує змагання «у кого красивіший череп» — і сам себе перевіряє. Це не контролер. Це мисливський «дах» із державною печаткою», — вважають фахівці.

У підсумку в одній із найвідоміших громадських природоохоронних організацій України зазначили, що цей документ «не можна виправити поправками».

«Його не можна «доопрацювати до другого читання». Він гнилий у самій основі, бо побудований на переконанні, що дика тварина — це товар, її смерть — послуга, а український ліс — майданчик для платних розваг», — підкреслили природоохоронці.

Отже, підсумовуючи все вищесказане, вони вимагають «відхилити законопроект № 15431 у першому читанні».

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або в Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!