В Україні величезний дефіцит кадрів, де найлегше знайти роботу


Останнім часом відзначається кадровий голод, на десятки вакансій лише по кілька відгуків.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
Вона розповіла про тенденції на ринку праці, кількість звернень до служби зайнятості.
Зараз зберігаються тенденції 2022-24-х років. Приблизно така сама кількість людей звертається до Служби зайнятості - з початку цього року вже 520 тисяч українців отримали наші послуги. Забезпечено зайнятістю 300 тисяч через працевлаштування та інші наші активні програми. 80 тисяч людей пройшли навчання, майже 10 тисяч отримали гранти на створення та розвиток власної справи. Тобто 75% усіх, хто звернувся до ДСЗ, отримали реальну підтримку, - зазначила голова служби зайнятості.
До повномасштабного вторгнення в Україні були часи роботодавця, зараз - час працівників. Якщо раніше бізнес розміщував вакансії і було по 40 відгуків на одну пропозицію, то тепер один-два - і це вважається добре, уточнила чиновниця.
Зі змін вона бачить збільшення звернень від ветеранів і ветеранок та зменшення від внутрішньо переміщених громадян. Від початку повномасштабного вторгнення до нас звернулися майже 40 тисяч ветеранів.
Як уточнила чиновниця, з них 10 тисяч уже вдалося працевлаштувати, ще 10 тисяч - пройшли навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації, а понад 2 тисячі - отримали гранти на власну справу. Тобто реальну допомогу отримали близько 60% ветеранів.
Великий фокус нашої уваги - побудова ветеранської політики у сфері зайнятості. Ми активно співпрацюємо з патронатними службами бригад, громадським сектором. Наприклад, за останній місяць завдяки співпраці з "Азовом" та індивідуальному супроводу ветеранів уже семеро людей пройшли наші скринінги і їх направили на навчання. Серед них - хлопці, які повернулися з полону, - зазначила Жовтяк.
Ще суттєва зміна під час повномасштабного вторгнення - переформатування політики зайнятості: від виплат до створення екосистеми підтримки та можливостей для людей і роботодавців.
Щодо зменшення кількості звернень від ВПО вона пояснила, що ситуація різна в кожному конкретному випадку, але загалом потреба в базовій допомозі серед внутрішньо переміщених людей зменшилася порівняно з 2022 роком.
За три роки повномасштабної війни до нас звернулося майже 270 тисяч ВПО, і кожен другий із них отримав роботу, решта - пройшли навчання, отримали гранти або були залучені до тимчасових робіт у межах проєкту "Армія відновлення", - каже Жовтяк.
За даними на 1 жовтня, за допомогою Державної служби зайнятості 143 тисячі осіб шукали роботу, з них 93 тисячі - мали статус безробітного. Водночас на Єдиному порталі вакансій, який об'єднує пропозиції роботи та інших учасників ринку, наразі розміщено майже 240 тисяч вакансій. Таку статистку чиновниця навела для порівняння попиту та пропозиції.
Звісно, найлегше знайти роботу у великих містах та їхніх сателітах. Насамперед це Київ, Київська, Львівська області. Але тут і найвищий дефіцит кадрів. Наприклад, у столиці майже 4 тисячі шукачів роботи на понад 70 тисяч вакансій, у Львівській області 8 тисяч на 25 тисяч пропозицій, - констатує директор служби зайнятості.
Найважче, з об'єктивних причин, на прифронтових територіях. За словами Жовтяк, у Донецькій області чисельність шукачів роботи перевищує кількість вакансій удесятеро, у Херсонській - утричі, у Миколаївській - удвічі.
- Українців попередили про зміни на ринку праці: де співробітників будуть частіше звільняти
- В Україні дедалі більше підлітків влаштовуються на роботу: що змінилося після 2022 року
- Звичайної відпустки раз чи два на рік недостатньо для відновлення, пояснила психолог
- Працюючі пенсіонери в Україні продовжують отримувати виплати: коли їм перераховують розмір пенсії
- Норматив щодо працевлаштування людей з інвалідністю можуть змінити: на кого вплинуть нові правила у 2026 році
- Робота без трудового договору: чим ризикує працівник і який штраф загрожує роботодавцю у 2026 році

Журналістка, публіцистка, експертка з європейської інтеграції та українсько-польського діалогу. Авторка декількох польських медіа, серед яких тижневик Polityka, онлайн-видання Oko.press та інші













