Пошук

В Києві відкрили інсталяцію до роковин Куренівської трагедії

Киян запрошують дізнатися більше про Куренівську трагедію
Читать на русском

12 березня у Києві Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представив нову інсталяцію «Погляд у минуле» до 60-х роковин Куренівської трагедії.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

В Києві відкрили інсталяцію до роковин Куренівської трагедії

Інсталяція авторства українського культурного діяча, художника і письменника Олега Шовенка з’явилась у Бабиному Яру саме на тому місці, де прорвало дамбу і сформувалась перша смертоносна хвиля мулу, що переросла у потужний селевий потік, який затопив житлові квартали та забрав життя щонайменше 145 людей. Про це повідомляє Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

Церемонію відкрив Київський міський голова Віталій Кличко.

Куренівська трагедія – одна зі сторінок історії Києва і України, про яку треба знати і пам’ятати. Бо без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього. Тому ми пам’ятаємо про трагічні події нашої історії і вшановуємо пам’ять їх жертв. Радянська влада замовчувала страшні наслідки Куренівської трагедії. Наслідки недбальства і злочинів тоталітарного режиму. Тоді оголосили про загибель 145 людей. А насправді загинуло, за неофіційними даними, чи не вдесятеро більше мешканців столиці! – підкреслив мер Києва.

Він зауважив, що якими б болючими не були спогади, – про це треба говорити і нагадувати, щоб такі трагедії не повторювалися.

Ми з вами сьогодні в Бабиному Яру. Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії. Ми все пам’ятаємо… І про понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму. І про жертв радянської влади, що загинули внаслідок Куренівської трагедії. Кожна цеглина цієї символічної інсталяції нагадує про те, що потрібно визнавати помилки минулого. Робити з них висновки, бути відповідальними, – сказав Віталій Кличко.

Радянська влада, як нагадала очільниця заповідника, замовчувала наслідки Куренівської трагедії, вважає в. о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.

Оголосили тільки про загибель 145 людей, тоді як за неофіційними даними, під час трагедії загинуло близько 1500 осіб. Про це ніколи не можна було говорити публічно. Як і про розстріл десятків тисяч євреїв під час окупації Києва нацистами. В цьому дві різні трагедії дуже схожі. У прагненні замовчати та стерти з пам’яті людей ці події.

Основа монументу складається із більш ніж 100 різновидів цеглин, з яких будувався Київ впродовж останніх 200 років. Вона зроблена у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини. Найстаріша цеглина в інсталяції 1843 року, є декілька із заводу, де працював Мендель Бейліс, є цеглини з відбитками дитячих рук замість клейма.

Через масове будівництво у місті після Другої світової війни виникла потреба у збільшенні виробництва цегли, що збільшило і кількість відходів. Пульпа надходила з Петровських цегельних заводів, розташованих на вулиці Сирецькій. Відходи зливали у Бабин Яр. Аби добути глину для однієї цеглини, потрібно було 600 мілілітрів води. Після цього вона стає пульпою – «мертвою» водою, непридатною для будь-чого. Угорі інсталяції в акваріумі зібрано всі 600 літрів пульпи, які б знадобилися для створення усіх цеглин з основи.

Ця інсталяція про дві катастрофи: людську та природну, – розповів автор інсталяції Олег Шовенко. – У цій трагедії, мова якої – мова канцелярських та інженерних звітів, немає ані слова про те, що це за страшне місце – Бабин Яр. І в даному випадку техногенна катастрофа – це про те, що природа раптом повертає собі свою первісну міць, яку людина намагалася приборкати. Нагадування про те, що бережливе ставлення та повага до природи – це не примха, а спосіб вижити. Пульпа в акваріумі – символ підкореної природи: щоденно корисної нам, навіть лячно красивої, а через момент – руйнівної.

У монумент вмонтовані монокуляри, які показують кадри з документального проєкту Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» та режисера Сергія Лозниці «Бабин Яр. Контекст». Епізоди присвячені будівництву у Бабиному Яру та наслідкам Куренівської катастрофи.

Читайте також:

Коментарі