Українська студентка розповіла про вищу освіту в Німеччині

Про це пише «Соціальна інформаційна платформа».

Мешкає дівчина у місті Хоф у Німеччині, у гуртожитку. Вона розповідає, що кожен студент має свою кімнату, яка схожа на типову однокімнатну квартиру з невеликою кухнею та ванною.

Ранній початок дня

Українців дивує ранній початок робочого дня.

Магазини працюють із сьомої ранку до восьмої вечора. Але в неділю все зачинено. Цілодобових магазинів немає також. О п’ятій вечора тут уже всі їдуть додому. Але німці починають свій робочий день набагато раніше, - каже дівчина.

Іноді робота починається навіть з шостої ранку. Пари в університеті розпочинаються о восьмій ранку.

Без домашніх завдань

У німецьких вишах відсутні домашні завдання. Оцінки ставлять лише на іспитах. Навіть виконання вправ і завдань не оцінюється. У німецькому виші ніхто не виходить до дошки. Викладач може поставити запитання, але неправильна відповідь не несе жодних наслідків.

Щоб допустили до іспиту з них, потрібно відвідати не менш як 80 % практик. У КПІ практика була в лабораторних умовах. А тут по-іншому: ми приходимо групою чотири — п’ять осіб, лаборанти нам щось показують, допомагають, а ми виконуємо певне завдання. За це не виставляють жодних балів чи оцінок. Це просто для того, щоб студенти мали певну практику та краще розібралися в темі, — зауважує дівчина.

Тривалість занять в німецькому університеті така ж, як і в українському виші. Лекції тривають по півтори години, перерви — по п’ятнадцять хвилин. Але тут ще прийнято робити скорочений робочий день у п’ятницю.

Іспити

На іспитах деякі німецькі викладачі дозволяють користуватися книгами та конспектами, проте питання побудовані так, що без глибокого розуміння теми з ними не впоратися.

Якщо на іспиті в Україні студент бере білет, там, умовно, бачить три задачі, які потрібно вирішити за півтори години, то тут цілком нормально отримати 20 запитань, на які потрібно протягом тих же півтори години дати відповіді. Хорошу оцінку отримати тут і хорошу оцінку отримати в Україні — це зовсім різні речі. Тут треба вивчити просто все. Якщо в Україні може пощастити з білетом, бо ти вивчив половину предмета й отримав саме ті питання, які ти знаєш, то тут так не буде. Спитають усе, що розказували, і навіть трохи більше. Багато потрібно самому ще розвиватися й вдосконалювати свої знання. Так само викладач на іспиті зі свого предмета може поставити питання, яке стосується предмета, які вивчалися до цього, на попередніх курсах, — розповідає Юлія.