Учені з'ясували, як утворилося Червоне море
Червоне море, яке сьогодні є однією з найважливіших водойм на планеті, близько 6,2 мільйона років тому повністю зникло з карти.
Про це повідомляється в новому дослідженні, опублікованому в журналі Communications Earth & Environment.
Згідно з висновками вчених, стародавня водойма перетворилася на соляну пустелю, але потім була стрімко затоплена водами Індійського океану через сучасну протоку Баб-ель-Мандеб. Цей катастрофічний потоп змінив вигляд регіону і дав старт новому етапу в геологічній історії Червоного моря.
"Ми встановили, що приблизно 6,2 мільйона років тому Червоне море повністю висохло, а потім було наново заповнене морською водою протягом менш ніж 100 тисяч років - це мить за геологічними мірками", - розповіла провідна авторка дослідження доктор Тихана Пенса з KAUST.
Спочатку Червоне море було пов'язане із Середземним морем через мілководний прохід на півночі. Однак цей зв'язок перервався, і ізольована водойма почала випаровуватися. На півдні, в районі островів Ханіш, вулканічна гряда відділяла море від Індійського океану.
Коли клімат і геодинаміка змінилися, відбулося різке підвищення рівня води. Морська вода з Індійського океану з величезною силою прорвалася через південну перешкоду і заповнила висохлу улоговину. Потік прорізав підводний каньйон завдовжки 320 кілометрів - його досі видно на дні моря. Саме цей потік відновив морські умови і знову заселив регіон морським життям.
Формування Червоного моря почалося близько 30 мільйонів років тому, коли Аравійська плита відокремилася від Африканської. Спочатку це була система озер у рифтовій долині, потім - дрібна затока. 23 мільйони років тому море було вперше затоплено водою із Середземного моря, що дало початок великим кораловим рифам.
Однак протягом наступних мільйонів років відбувалося інтенсивне випаровування і зниження рівня води, що призвело до екстремальної солоності та загибелі морських організмів. У період від 15 до 6 мільйонів років тому море поступово висихало, і його дно покривалося гіпсом і сіллю.
"Це дослідження підкреслює важливість Червоного моря як природної лабораторії для вивчення взаємодії клімату, тектоніки та морських екосистем", - зазначив співавтор, професор Абдулкадер Аль-Афіфі.