У Китаї виявили найдавніший бурштин віком 385 мільйонів років
У Китаї виявили найдавніший бурштин, вік якого підтверджено хімічним аналізом — йому близько 385 мільйонів років. Крихітні частинки викопної смоли з’явилися задовго до появи перших динозаврів, коли наземні рослини тільки починали утворювати перші ліси.
Знахідку зробили випадково. Вчені досліджували стародавнє вугілля з Сіньцзяну й посвітили на нього ультрафіолетовим ліхтариком. Деякі ділянки засяяли яскраво-синім — так дослідники помітили сотні частинок бурштину, більшість із яких неможливо було розгледіти неозброєним оком.
Це відкриття відсунуло підтверджену історію бурштину приблизно на 65 мільйонів років. Попередня найдавніша знахідка належала до кам'яновугільного періоду й мала вік близько 320 мільйонів років. Результати нового дослідження опубліковано в журналі Science Advances.
Знахідку видало синє світіння
Дослідницька група під керівництвом Ціхана Ло з Нанкінського інституту геології та палеонтології Китайської академії наук збирала зразки вугілля у формації Хуцзіерсите в Сіньцзяні.
Спочатку вчені хотіли дослідити викопні рослини та природні умови середнього девону. На бурштин вони не розраховували.
У лабораторії дослідники спрямували на вугілля ультрафіолетове світло й помітили яскраві блакитні крапки. З приблизно десяти кілограмів породи вдалося вилучити 241 частинку ймовірного бурштину.
Це не звичні прозорі камені, з яких роблять прикраси. Розмір більшості фрагментів становив від 0,1 до 0,5 міліметра. Деякі частинки були менші за піщинку.
Як підтвердили, що це бурштин
Одного світіння під ультрафіолетом недостатньо, щоб визнати знахідку бурштином. Подібним чином можуть виглядати й інші органічні речовини.
Тому вчені застосували кілька методів хімічного аналізу. За допомогою інфрачервоної спектроскопії вони отримали своєрідний молекулярний «відбиток» речовини. Газова хроматографія та мас-спектрометрія дозволили визначити окремі сполуки, що збереглися всередині частинок.
У зразках виявили речовини, характерні для рослинних смол і бурштину, зокрема сесквітерпени, дитерпени та нафтенові кислоти. Їхнє поєднання підтвердило, що блакитні частинки дійсно є скам’янілою смолою.
За деякими ознаками її склад нагадує смоли сучасних голонасінних рослин, до яких належать хвойні. Але це не означає, що бурштин утворила сосна чи інше сучасне дерево. Встановити конкретну стародавню рослину дослідники поки що не змогли.
Звідки відомий вік бурштину
Вік частинок не вимірювали безпосередньо. Вчені визначили його за вугільним шаром, у якому перебувала смола.
Раніше геологи датували цей шар за його положенням серед інших порід та за викопними спорами рослин. Він сформувався в середньому девоні близько 385 мільйонів років тому. Оскільки частинки збереглися всередині цього вугілля, дослідники відносять їх до того ж періоду.
Саме тому автори називають знахідку не просто стародавньою смолою, а найдавнішим хімічно підтвердженим бурштином. Більш ранні ймовірні сліди смол знаходили й раніше, але їхній склад не був встановлений настільки переконливо.
Навіщо стародавнім рослинам знадобилася смола
Сучасні рослини виділяють смолу, щоб закривати пошкодження та захищати тканини від інфекції. Вона утворює липкий бар’єр, який заважає грибам та іншим хвороботворним організмам проникати всередину.
Дослідники припускають, що подібну функцію смола виконувала вже 385 мільйонів років тому. У девонському періоді наземні рослини стикалися з пожежами, механічними пошкодженнями та паразитичними грибами.
Свідчень того, що стародавні членистоногі в той час активно поїдали рослини, поки що небагато. Тому автори вважають, що спочатку смола могла з’явитися не як захист від травоїдних тварин, а як засіб загоєння ран і боротьби з інфекціями.
Це поки що гіпотеза. Бурштин підтверджує, що стародавні рослини вже вміли виробляти складну захисну смолу, але не розкриває точну причину появи цієї здатності.
Чому це важливо
Знахідка показує, що хімічні засоби захисту з’явилися у наземних рослин набагато раніше, ніж вважалося. Здатність швидко закривати пошкодження могла допомогти їм виживати, поширюватися по суші та формувати більш складні екосистеми.
Це відкриття також змінює уявлення про те, де слід шукати найдавніший бурштин. Зазвичай увагу палеонтологів привертають великі прозорі шматки, що іноді містять комах або частини рослин. Однак рання викопна смола могла зберегтися у вигляді мікроскопічних частинок усередині вугілля та дрібнозернистих порід.
Такі частинки легко пропустити під час звичайного огляду. Поєднання ультрафіолету, мікроскопії та хімічного аналізу може допомогти виявити інші зразки, які десятиліттями залишалися непоміченими.
Історична довідка
Девонський період тривав приблизно від 419 до 359 мільйонів років тому. У цей час на суші поширювалися судинні рослини, з’являлися глибокі корені та формувалися перші лісові екосистеми.
Динозаври з’явилися значно пізніше — більш ніж через 150 мільйонів років після утворення знайденої смоли. Тому цей бурштин не може містити динозаврів або пов’язаних з ними тварин.
Не варто очікувати й комах усередині самих фрагментів. Частинки занадто малі, а дослідження присвячене насамперед хімічному складу смоли та її місцю в еволюції рослин.
До цієї роботи найдавнішим підтвердженим бурштином вважалася знахідка пізнього кам'яновугільного періоду віком близько 320 мільйонів років. Китайські зразки побили цей рекорд одразу приблизно на 65 мільйонів років.
Джерело
Дослідження Ціхана Ло та його колег «The earliest amber from the Middle Devonian of China» опубліковано в журналі Science Advances у 2026 році.