Хто мешкав в останній язичницькій державі Європи? Відповідь здивувала вчених
Литва увійшла в історію як остання язичницька держава Європи. Вона офіційно прийняла католицтво лише у 1387 році, коли майже весь континент уже давно був християнським.
Однак нове дослідження показало, що ще до цього Вільнюс був містом, куди приїжджали люди з різних регіонів Східної Європи. Аналіз останків перших християн допоміг вченим з’ясувати, що частина з них народилася далеко за межами Литви.
Робота опублікована в журналі Antiquity.
Звідки приїхали перші мешканці
Археологи досліджували середньовічне кладовище XIII–XIV століть на вулиці Бокшто в Старому місті Вільнюса.
Довгий час прикраси візантійського типу, хрести та інші предмети вказували на зв’язки з православним світом і землями Русі. Тепер вчені отримали перше пряме підтвердження цієї гіпотези.
За допомогою ізотопного аналізу зубів і кісток дослідники встановили, що деякі з похованих тут людей виросли в регіонах, які сьогодні відповідають західній Україні та південній Польщі — територіям, що входили до складу колишньої Київської Русі.
Вільнюс виявився містом мігрантів
Дослідження виявило ще одну цікаву закономірність.
Більшість чоловіків, похованих на цьому кладовищі, ймовірно, приїхали з інших регіонів, тоді як більшість жінок були місцевими мешканками Вільнюса.
На думку авторів роботи, це свідчить про те, що рання християнська громада міста формувалася завдяки міграції та змішаним шлюбам. Місцеві жінки, ймовірно, приймали християнство після знайомства з переселенцями з православних земель.
Не такий закритий світ, як вважалося
Отримані результати змінюють уявлення про середньовічну Литву.
Незважаючи на офіційний язичницький статус держави, її столиця вже тоді була тісно пов’язана з сусідніми країнами через торгівлю, переселення людей та культурні контакти.
Автори зазначають, що переселенню могли сприяти політичні зв’язки Великого князівства Литовського з руськими землями, торгівля, релігійні причини або наслідки епідемії Чорної смерті, що охопила Європу у XIV столітті.
Як це вдалося з’ясувати
Ключову роль відіграв ізотопний аналіз людських останків.
За хімічним складом зубів і кісток вчені можуть визначити, де людина виросла, яку воду пила і чим харчувалася в дитинстві. У поєднанні з археологічними знахідками цей метод дозволяє відтворити історію міграції людей через сотні років після їхньої смерті.
Чому це важливо
Дослідження показує, що середньовічні міста були набагато відкритішими та багатонаціональнішими, ніж зазвичай вважають.
Воно також демонструє, наскільки сучасні методи аналізу допомагають історикам та археологам відтворювати реальні біографії людей, які жили багато століть тому.
Історичний контекст
Литва залишалася останньою офіційно язичницькою державою Європи до кінця XIV століття. Католицизм став державною релігією лише в 1387 році. При цьому на території Великого князівства Литовського вже існували православні громади, а його мешканці активно взаємодіяли з сусідніми землями Русі та Візантії.
Джерело
Giedrė Motuzaitė Matuzevičiūtė та ін. Multiproxy analysis reveals migration and potential origins of the first Christians in medieval Vilnius. Antiquity (2026).