Учені з'ясували, чому стрес іноді відключає логіку

Стрес може не стерти знання з пам'яті, але завадити ними користуватися. Нове дослідження показало: під гострим стресом мозок гірше пов'язує нові події зі старими спогадами. Через це людині важче робити висновки, навіть якщо окремі факти вона запам'ятала.
Робота опублікована в Science Advances.
Вчені вивчали, як стрес впливає на гіпокамп - ділянку мозку, яка бере участь у пам'яті, навчанні та зв'язуванні різних подій у загальну картину. Виявилося, що стрес не зупиняв навчання, але заважав мозку "піднімати" старі спогади в момент, коли людина дізнавалася щось пов'язане з ними.
Простіше кажучи, у спокійному стані мозок бачить зв'язки: "ця подія пов'язана з тим, що я вже знаю". А під стресом він частіше сприймає схожі події як окремі файли. Тому логічний ланцюжок рветься.
Деталі
У дослідженні брав участь 121 здоровий доброволець. Експеримент тривав два дні. У перший день учасникам показували пари зображень: наприклад, обличчя або сцену разом із певною твариною. Так мозок мав запам'ятати зв'язок між двома об'єктами.
На другий день частину учасників піддавали стресу за допомогою тесту Trier Social Stress Test. Це лабораторна процедура, де людина проходить імітацію стресової ситуації: наприклад, співбесіду та складні усні обчислення. Контрольна група виконувала більш спокійні завдання. Після цього всі учасники знову навчалися, але вже за іншою схемою: ту саму тварину пов'язували з новим об'єктом.
Потім дослідники перевіряли, чи зможуть люди зробити непрямий висновок. Якщо в перший день людина запам'ятала зв'язок "A - B", а в другий день "B - C", то пізніше вона мала зрозуміти зв'язок між "A" і "C", хоча ці два об'єкти разом їй не показували.
Саме тут стрес зіграв ключову роль. Люди під стресом гірше пов'язували стару і нову інформацію. Вони могли вчити нові пари, але їм було важче використовувати колишню пам'ять, щоб зробити висновок про прихований зв'язок.
Сканування мозку показало, що у спокійних учасників гіпокамп автоматично реактивував старі спогади під час нового навчання. В учасників після стресової процедури ця реактивація була слабшою. Що гірше мозок "згадував" стару частину ланцюжка, то гірше людина справлялася з висновком.
Вчені також побачили інший ефект: під стресом гіпокамп сильніше розділяв пов'язані події, а не об'єднував їх. Тобто мозок ніби розкладав інформацію по різних папках, замість того щоб зібрати її в одну історію. У переказі Nature цей результат описаний як можливе пояснення того, чому під тиском людям важче проявляти інсайт і пов'язувати минулий досвід із новою інформацією.
Чому це важливо
Дослідження допомагає пояснити знайому ситуацію: людина може все знати, але в стресовий момент не зуміти застосувати знання. Таке буває на іспиті, співбесіді, під час термінового рішення на роботі або під час тиску в конфліктній ситуації.
Це не означає, що стрес завжди "вимикає мозок". Він може по-різному впливати на пам'ять. У деяких випадках стрес допомагає краще закріпити яскраву подію. Але гнучко використовувати інформацію, пов'язувати факти і робити висновки під стресом може бути складніше.
Висновок важливий для освіти, роботи та юридичної практики. Наприклад, стрес може впливати на те, як студент розв'язує задачу, як співробітник ухвалює рішення під тиском або як свідок пов'язує деталі подій під час допиту. Автори прямо вказують, що результати можуть мати значення для освітніх, правових і клінічних контекстів.
Бекграунд
Гіпокамп часто називають одним із центрів пам'яті. Але він не просто зберігає спогади. Він допомагає пов'язувати окремі події між собою: де це було, що з чим пов'язано, який висновок можна зробити з минулого досвіду.
Така здатність називається інтеграцією пам'яті. Завдяки їй людина не просто запам'ятовує розрізнені факти, а будує з них систему. Наприклад, якщо ви знаєте, що знайомий купив синю машину, а потім бачите цю машину біля бібліотеки, ви можете зробити висновок, що знайомий, ймовірно, всередині. Це не прямий спогад, а висновок на основі зв'язку між подіями.
Нове дослідження показує, що гострий стрес порушує саме цей механізм. Мозок продовжує отримувати інформацію, але гірше пов'язує її з уже наявними спогадами. Тож "логіка" під стресом може страждати не через те, що людина нічого не знає, а через те, що мозку складніше зібрати відоме в цілісну картину.
Джерело
Дослідження: Kai A. Schüren, Nicole Varga, Hendrik Heinbockel, Alison R. Preston, Benno Roozendaal, Lars Schwabe, "Stress disrupts hippocampal integration of overlapping events and memory inference in humans", Science Advances, 2026.
- Вчені з'ясували: обіймати кота в момент стресу може бути не найкращою ідеєю
- Віра в теорії змови: хто більше наражається на ризики, розповів науковець
- Після війни в Україні очікується сплеск психічних розладів – прогноз лікаря
- Стрес через іспити: експерт назвала 8 способів підтримати себе під час підготовки
- Учені з'ясували, як мозок вчиться робити справи на автопілоті
Мар'я Гриневич, проєктна менеджерка, журналістка, співавторка Путівника Священні гори Подніпров'я, Курсу лекцій: Культова топографія Середньої Наддніпрянщини.














