Сьогодні проходить саміт ЄС-Молдова. Кишинів посилює тиск на Брюссель з приводу вступу до ЄС

Напередодні ключового саміту ЄС у Кишиневі молдовська влада закликала Брюссель не гальмувати процес розширення, незважаючи на політичні перешкоди, повідомляє Politico.

У п'ятницю до столиці Молдови прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта. Їхній візит - символічна підтримка країни, яка прагне вступити до Європейського союзу. Однак ситуація ускладнюється тим, що заявки Молдови та України розглядаються у зв'язці, а Угорщина, керована прокремлівським прем'єром Віктором Орбаном, продовжує блокувати процес євроінтеграції Києва.

В інтерв'ю POLITICO віцепрем'єрка Молдови і глава з питань європейської інтеграції Христина Герасимов попередила, що будь-які затримки підривають довіру до ЄС.

"Ми ризикуємо дати аргументи російській пропаганді: ніби ЄС не зацікавлений у розширенні, ніби він не цінує країни на кшталт Молдови, і що "вікна можливостей" просто немає", - заявила вона.

На думку Герасимов, вступ України до ЄС - це питання безпеки всього континенту. Проте, вона підкреслила, що процес має залишатися "заснованим на заслугах" і йти вперед у міру виконання критеріїв.

Орбан, відомий критикою підтримки Києва і тісними зв'язками з Москвою, стверджує, що 95% угорських громадян проголосували проти вступу України до ЄС. Однак опозиція і незалежні спостерігачі зазначають, що референдум проходив за вкрай низької явки і був схильний до маніпуляцій.

Тим часом, як повідомив представник Єврокомісії з розширення Гійом Мерсьє, Брюссель не підтримує ідею "розв'язування" заявок Молдови та України, незважаючи на заклики деяких політиків.

"Рішення мають ухвалювати країни-члени. Ми ж зі свого боку підтримуємо обидві країни в їхніх реформах", - підкреслив він.

Глава МЗС Данії Марі Б'єрре, чия країна в липні прийняла головування в Раді ЄС, заявила:

"Поки що зарано спекулювати про альтернативні сценарії. Наша мета - почати повноцінні переговори з обома країнами".

Єврокомісар з питань розширення Марта Кош в інтерв'ю POLITICO заявила, що Москва активно втручається в майбутні парламентські вибори в Молдові, використовуючи "безпрецедентні ресурси для дестабілізації регіону".

У жовтні минулого року, незважаючи на перемогу на референдумі про євроінтеграцію (50,4% "за"), у країні було зафіксовано масові випадки дезінформації та спроби підкупу голосів. Президент Майя Санду змогла переобратися, але майбутнє проєвропейського курсу залежить від результатів виборів до парламенту 28 вересня.

ЄС уже виділив мільярди євро для підтримки молдовської економіки, боротьби з гібридними загрозами та зниження цін на енергоресурси.

"П'ятничний саміт - це політичний сигнал: Європа стоїть поруч із Молдовою і підтримує її шлях до членства", - заявила Кош.

Як зазначив євродепутат Зігфрід Мурешан, Молдова стикається з меншими технічними труднощами, ніж Україна:

"Це маленька країна, її легше інтегрувати. Але важливо, щоб ЄС посилав чіткий сигнал: щойно критерії виконано - країна має бути прийнята".

Нагадаємо, 4 липня 2025 року в Кишиневі відбувається перший в історії саміт ЄС-Молдова, у рамках якого голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта зустрічаються з президентом Молдови Майєю Санду та вищим керівництвом країни. Головна мета зустрічі - підтвердити політичну, економічну та оборонну підтримку Молдови і зміцнити її перспективи членства в Європейському союзі.

Як заявили учасники саміту, він проходить у поворотний момент для демократичного розвитку країни та її європейської траєкторії.

"Ми підтверджуємо нашу прихильність суверенітету, безпеці та стійкості Молдови на тлі війни Росії проти України та гібридних атак на Молдову", - ідеться в проєкті спільної декларації.

Євросоюз засудить втручання Кремля у внутрішні справи країни, включно з поширенням дезінформації та підкупом виборців. Напередодні парламентських виборів у Молдові, намічених на 28 вересня, ЄС стурбований спробами дестабілізувати ситуацію.

З моменту подачі заявки на вступ до ЄС у березні 2022 року і отримання статусу кандидата в червні 2022 року Молдова послідовно реалізує реформи. У червні 2024 року було офіційно відкрито переговори про вступ.

ЄС також оголосив про безпрецедентний пакет підтримки в розмірі 1,9 млрд євро на 2025-2027 роки. Ці кошти спрямовані на підтримку реформ, модернізацію економіки, боротьбу з корупцією, підвищення енергетичної незалежності та цифрову трансформацію.

На саміті обговорять:

• заходи щодо посилення кібербезпеки та боротьби з гібридними загрозами;

• підтримка збройних сил Молдови через Європейський фонд миру (197 млн євро);

• підключення країни до програм ЄС, таких як Erasmus+, Creative Europe і Digital Europe;

• участь в ініціативі "Роумінг як вдома" і запуск WiFi4Moldova.

Сторони наголошують на важливості угоди про асоціацію ЄС-Молдова та поглибленої зони вільної торгівлі, що діють з 2016 року.