Чи потрібні вибори під час війни: думки опитаних українців розділилися

85,6 % опитаних українців переконані, що Україна має залишатися демократичною державою навіть під час війни, проте 82,9% не відчувають, що їхній голос впливає на рішення держави, а 84,2% згодні з тим, що держава і суспільство живуть окремими життями. Такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з виданням «Політарена» 22 серпня за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology.

Вимогу змін не відкладають до перемоги: 68,9% вважають, що систему державного управління можна реформувати вже під час війни (36,1% — однозначно, 32,8% — «скоріше так»). Проти виступають 18,2%, з них 11,8% пропонують дочекатися миру, а 6,3% заперечують саму можливість реформи. Не визначилися 12,9%.

Розрив між державою та громадянами фіксують 84,2% опитаних. Не відчувають розриву 10,5%, не змогли відповісти 5,3%.

Найгостріше це проявляється у питанні про вплив на рішення влади. Зовсім не відчувають його 54% опитаних, ще 28,9% — «скоріше не відчувають». Про повний вплив свого голосу кажуть 2,8%, про частковий — 10,1%.

Головною ознакою управлінської кризи респонденти найчастіше називають корупцію — 35,4%. Далі йдуть відсутність відповідальності за провали (28,2%), законодавство, що не працює (23,0%), консолідація влади в руках президента (14,4%), нестачу відповідальних кадрів (12,3%), ухвалення рішень без пояснень (10,7%), слабкий діалог влади з громадянським суспільством (10,5%) та непрозорі кадрові призначення (9,8%). Залежність від зовнішньої допомоги та донорів згадали 9,6%, неефективну бюрократію — 9,0%, конфлікти під час ухвалення рішень — 8,5%, повільність ухвалення рішень — 3,9%, недостатній цифровий розвиток державних сервісів — 1,3%.

Серед факторів, що підривають довіру між державою та громадянами, перше місце посідають корупційні скандали — 82,9%. Другий за значимістю фактор — робота ТЦК та мобілізація (71,1%), далі йдуть кадрові перестановки у владі (58,9%), несправедливий розподіл тягаря війни (54,9%), непрозорість рішень (50,1%), нерозуміння планів влади щодо закінчення війни (48,4%) та брак чесної комунікації (46,6%). Про те, що довіра під час війни, навпаки, зросла, зазначили 2,4% опитаних.

Публічність корупційних справ під час війни українці підтримують практично без винятків: 74% вважають, що про підозри представників влади в корупції необхідно говорити відкрито, ще 17,5% схиляються до цієї точки зору. Проти публічності таких справ висловилися 3,5%, не визначилися 5,0%.

Найпоширенішою відповіддю на запитання про те, хто найефективніше контролює владу в Україні, став варіант «ніхто не контролює» — 34,4%. Цей варіант випереджає західних партнерів (30,4%), журналістів і розслідувачів (28,9%), антикорупційні органи (21,7%), соціальні мережі та блогерів (19,3%). Громадські організації та незалежних експертів назвали по 15,8%, міжнародні організації — 15,5%, опозиційних депутатів — 10,7%, виборців на виборах — 7,4%, місцеву владу — 5,5%. Судам цю роль відводять 2,8% опитаних. Ще 16,4% не змогли відповісти.

Що стосується виборів під час воєнного стану, то громадська позиція за три роки помітно змінилася, зазначають соціологи. Доцільними такі вибори вважають 43,3% опитаних (21,3% — однозначно, 22% — «скоріше так»), недоцільними — 50,6%. У серпні 2023 року за проведення виборів виступали 15,7%, а категоричну відповідь «однозначно ні» обирали 45,5% проти нинішніх 24,7%.

Про те, що передвиборча кампанія в Україні вже розпочалася, кажуть 43,5% опитаних, протилежної думки дотримуються 41,2%, не визначилися 15,3%. У січні 2026 року відчуття початку кампанії було сильнішим — 58,7%.

Технічну можливість провести протягом найближчого року вибори хоча б одного з виборних органів допускають 41,8% опитаних, тоді як 47,5% вважають це неможливим. Важко відповісти — 10,7%.

Серед органів, які слід переобрати найближчим часом, лідирує Верховна Рада — 71,1%. Переобрання президента підтримують 55,5%, і це максимальний показник за всі 16 хвиль дослідження: у серпні 2023 року такої думки дотримувалися 11,4%. Місцеві ради та міських голів назвали по 45,7% опитаних, 13,8% не хочуть переобирати жоден орган.

Найбільше від виборів під час війни, на думку респондентів, програє чинна влада — 56,9%. Про громадян у цьому контексті згадують 24,9%, про Росію — 19,5%, про збройні сили — 13,1%, про опозицію — 6,6%. Ще 7% вважають, що ніхто не програє, 19,3% не визначилися.

Оцінки впливу виборів на обороноздатність розділилися майже порівну: 30,8% очікують ослаблення (18,5% — істотного), 24,1% — посилення (15,1% — істотного), а 27,4% не очікують жодних змін. Порівняно з липнем 2026 року частка тих, хто прогнозує ослаблення, знизилася з 32,7% до 30,8%, а частка тих, хто очікує посилення, зросла з 15,7% до 24,1%.

Дослідження проведено компанією Active Group спільно з виданням «Політарена» за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод: самостійне заповнення анкет громадянами України віком від 18 років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю та регіоном України, за винятком тимчасово окупованих територій). Теоретична похибка при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 22 серпня 2026 року.