Перше рішення за новим законом: суд змусив ПФУ повторно розглянути справу про виплату вдові загиблого

Про це повідомляє кандидат юридичних наук, активіст ГО “Соціальний Рух” Віталій Дудін на своєму телеграм-каналі.

Цей закон був прийнятий у 2023 році й передбачає таку одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю:

• особам з інвалідністю I групи – 800 тисяч гривень;
• особам з інвалідністю II групи – 500 тисяч гривень;
• особам з інвалідністю III групи – 200 тисяч гривень;
• у разі загибелі (смерті) – 1 мільйон гривень на користь родини.

Однак на практиці Пенсійний фонд (ПФУ), який відповідає за ці виплати, відмовляв постраждалим, користуючись недосконалим регулюванням.

Рішення Одеського ОАС стало першим прецедентом оскарження відмови у виплатах, хоча наразі викликає суперечливі враження: хоча суд визнав порушення з боку ПФУ, він не поновив права позивачки, а саме не присудив їй виплату.

Чи захищає закон підрядників

Загиблий працював охоронцем у підрядній фірмі «Служба Безпеки Бізнесу», його місце роботи знаходилося в порту «Південний» (Одеська область), куди влучила російська ракета. Орган ПФУ відмовив вдові у виплаті 1 млн грн на підставі листа підрядної фірми, яка не відноситься до критичної інфраструктури. При цьому ПФУ не звернувся до Держспецзв’язку для перевірки факту включення порту до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури.

Суд визнав рішення органу ПФУ протиправним і зобов’язав його розглянути заяву повторно, звернувшись із запитом до Держспецзвʼязку щодо статусу порту «Південний». Суд також зазначив, що пільги для працівників критичної інфраструктури поширюються на підрядників, які не перебувають у прямих трудових відносинах з об'єктами критичної інфраструктури.

Чому Пенсійний фонд відмовляє у виплатах

ПФУ найчастіше відмовляє виплачувати ці компенсації, посилаючись на те, що підприємство, на якому працівник загинув або отримав каліцтво, не включене до офіційного Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. За словами Віталія Дудіна, цей Реєстр виник нещодавно й очевидно, що дані про багато підприємств просто не встигли в нього внести. Однак цей формалізм дозволяє ПФУ відмовляти заявникам.

Порядок ведення Реєстру було затверджено постановою КМУ від 28.04.2023 № 415 (далі — Порядок № 415). Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (або Держспецзв’язку) почала наповнювати його відносно недавно. Співрозмовники у Держспецзв’язку визнають, що процес внесення даних до Реєстру непередбачуваний і залежний від людського фактору: через неякісну підготовку документів вони можуть повертатися так званим секторальним органам на доопрацювання. Тому доволі знакові підприємства там або відсутні, або внесені із запізненням. Подібного роду тяганина дозволила органам ПФУ позбавити виплат далеко не одну родину загиблого робітника, — зазначає юрист.

При цьому перевірити самостійно наявність об’єкта у Реєстрі потерпілі особи не можуть. Бо під час дії воєнного стану, а також протягом 12 місяців після його припинення чи скасування відомості в Реєстрі є конфіденційними.