Освітяни в Україні отримують найнижчі зарплати серед усіх галузей. Експерти розповіли, як це змінити

Про це йшлося під час презентації результатів комплексного дослідження умов та оплати праці освітян України в Укрінформі, організованого Профспілкою працівників освіти і науки України.

«Бідний вчитель — це не вчитель»: позиція профспілки

Заступниця голови Профспілки працівників освіти і науки України Ольга Чабанюк наголосила, що дослідження стало результатом тривалої співпраці з міжнародними партнерами, зокрема профспілками Німеччини та експертами у сфері трудової політики.

Вона зазначила, що аналіз включав оцінку чинної системи оплати праці, нормативної бази, рівня задоволеності освітян і порівняння з іншими економічними секторами.

Рівень визнання і престижності професії визначається заробітною платою і умовами праці, — наголосила Чабанюк.

За її словами, мета дослідження — не лише зафіксувати проблеми, а й сформувати практичні пропозиції для державної політики та соціального діалогу.

Своєю чергою, професор кафедри соціального права Львівського національного університету Володимир Бурак наголосив, що проблема полягає не лише в рівні фінансування, а й в самій архітектурі оплати праці. За словами правника, дослідження виявило одразу кілька ключових дисбалансів:

• несправедливу структуру оплати праці,
• неефективну систему надбавок і премій,
• відсутність мотиваційної складової,
• невиконання норм законодавства щодо фінансування освіти.

Зокрема, він нагадав, що стаття 61 закону «Про освіту» передбачає, що найнижчий рівень оплати праці освітян має дорівнювати трьом мінімальним зарплатам (наразі ця сума склала б 25 941 грн), однак ця норма лишається на папері. Бурак підкреслив, що чинна система не стимулює професійний розвиток і потребує переходу до нової моделі.

Бідний вчитель — це не вчитель, — зазначив він, підкресливши системний характер проблеми.

Професорка Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Рим зосередилася на міжнародному контексті. Вона нагадала про 7 критеріїв справедливої оплати праці відповідно до стандартів Міжнародної організації праці, серед яких — гідний рівень життя, конкурентність і можливість професійного розвитку. Водночас дослідження показало, що українська система не відповідає ключовим міжнародним критеріям:

• зарплата не забезпечує гідний рівень життя,
• частина педагогів перебуває на межі бідності,
• система є непрозорою та непередбачуваною,
• диференціація оплати майже відсутня.

За її словами, така ситуація є неприйнятною, адже держава втрачає своє майбутнє.

Оплата праці педагога — це не витрата, а інвестиція в людський капітал, — зазначила Рим.

Економічні дані: освіта — на останньому місці за зарплатами

Професорка Київського національного економічного університету Світлана Цимбалюк представила економічні дані щодо рівня оплати в сфері освіти. За її словами, реальна зарплата освітян зросла лише у 1,7 раза за 15 років. Тож станом на 2025 рік освіта посідає останнє місце серед усіх галузей економіки.

Якщо порівняти заробітну плату в освіті із середньою заробітною платою в економіці України, то ми бачимо, що заробітна плата в освіті суттєво програє іншим видам економічної діяльності і не сприяє закріпленню висококваліфікованих фахівців і залученню нових, особливо молодих, — зазначила вона.

За її словами:

• розрив із середньою зарплатою по економіці становить близько 38%,
• у порівнянні з ЄС зарплати українських освітян у 4–10 разів нижчі,
• реальна зарплата у 2025 році залишається нижчою, ніж до 2021 року.

Окремо Цимбалюк звернула увагу на проблему єдиної тарифної сітки, яка фактично втратила мотиваційну функцію через надмірне вирівнювання оплат.

Дані опитувань: суспільство підтримує підвищення зарплат

Соціологиня та директорка компанії «Соціострім» Олена Бояркіна представила результати комплексного дослідження щодо оплати та умов праці освітян, а також сприйняття їхньої роботи суспільством. Так, кількісне опитування економічно активного населення України показало, що:

• 98% вважають професію педагога суспільно важливою,
• понад 90% — що праця вчителя недооцінена,
• більшість підтримує підвищення зарплат як державний пріоритет.

Опитані також зазначили надмірне робоче навантаження, значну частку неоплачуваної праці та високий рівень емоційного вигорання. Це також казали про свою роботу й самі освітяни.

Суспільство бачить, що держава не оцінює працю педагогів належним чином, — зазначила Бояркіна.

Середня «справедлива зарплата», на думку громадян:

• вчитель — близько 43 000 грн,
• викладач — близько 55 000 грн.

Політична та інституційна відповідальність

У ході дискусії Володимир Бурак окреслив розподіл відповідальності між інституціями:

• Верховна Рада — фінансування освіти та бюджетні гарантії,
• Кабінет Міністрів — формування моделі оплати праці,
• Міністерство освіти і науки — стандарти і критерії оцінювання,
• профспілки — соціальний діалог і контроль,
• заклади освіти — реалізація автономії.

Своєю чергою, заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко наголосила, що реформа системи оплати праці вже є одним із ключових пріоритетів держави.

Вона зазначила, що у 2026 році продовжиться поетапне підвищення зарплат, обговорюється вихід із єдиної тарифної сітки, а також розглядається виконання норми про стартовий оклад у 3 мінімальні зарплати.

Ми працюємо над удосконаленням системи оплати праці та мотивації вчителя, — сказала вона.

Також урядовиця наголосила на необхідності комплексного перегляду умов праці педагогів. Тезу про необхідність змін та покращення положення освітян також підтримали директорка Департаменту праці та трудової міграції Міністерства економіки довкілля та сільського господарства Тетяна Борщенко, представниця Міністерства інансів Алла Клименко та представниця Міністерство соціальної політики Олена Кириченко.

Профспілка: зарплата освітян має бути від 2 мінімальних

За словами голови Ради вищої школи профспілки освітян Дмитра Чомки, через недостатню оплату та незадовільні умови праці Україна втрачає не лише викладацький склад, а й майбутніх абітурієнтів, які дедалі частіше обирають навчання за кордоном.

Своєю чергою, заступник голови профспілки Сергій Романюк заявив, що система потребує радикальніших змін.

Педагогічне навантаження потрібно зменшувати, а не збільшувати, — наголосив він.

Серед ключових вимог профспілки:

• мінімальна зарплата в освіті — від 2 мінімальних,
• вихід із тарифної сітки,
• зменшення бюрократичного навантаження,
• перегляд підходів до робочого часу.

Учасники дискусії дійшли спільного висновку, що українська система оплати праці в освіті потребує не точкових змін, а повної структурної реформи. Попри значний суспільний запит і високий рівень підтримки професії вчителя, нинішня модель залишається неефективною, непрозорою та такою, що не забезпечує гідного рівня життя освітян. На думку авторів дослідження, його результати є «чітким сигналом суспільства» про необхідність змін у найближчій перспективі.