Новий Трудовий кодекс може посилити позиції роботодавців — юрист

Про це в ефірі Громадського Радіо розповів кандидат юридичних наук, юрист громадської організації «Соціальний рух» Віталій Дудін.

За словами юриста, подання масштабного трудового законопроєкту під час війни є вкрай проблемним рішенням.

Подання Трудового кодексу під час воєнного стану є поганою новиною для працівників України. Підготувати збалансований документ в умовах поспіху, спричиненого екстремальними обставинами, надзвичайно складно. Тому цей законопроєкт несе ризики посилення позицій роботодавців, — зазначив Дудін.

Він наголосив, що чинний Кодекс законів про працю не є застарілим «музейним експонатом», адже неодноразово змінювався відповідно до потреб часу.

Розроблення нового Трудового кодексу — такого об’ємного документа — буде надзвичайно складним завданням, особливо якщо ми прагнемо повноцінно врахувати європейські принципи соціального діалогу, — додав експерт.

Ризики для захисту від звільнення

На думку юриста, головний запит на зміну трудового законодавства походить від роботодавців, які прагнуть розширення своїх повноважень. Водночас саме працівники сьогодні перебувають у найбільш вразливому становищі через наслідки війни.

На працівників покладаються всі ризики воєнного стану — від проблем із транспортом і електроенергією до хронічного стресу через обстріли, — пояснив Дудін.

Найбільші ризики він бачить у нормах, що регулюють припинення трудових відносин.

Гарантії захисту від звільнення суттєво послаблюються для всіх працівників, а особливо — для захищених категорій, зокрема працівників із дітьми та неповнолітніх, — зазначив юрист.

За його словами, держава натомість має підтримувати баланс між інтересами сторін трудових відносин, а не ставати на бік бізнесу.

Якщо держава, замість підтримки працівників, почне підігрувати роботодавцям, ми не отримаємо ані суспільної злагоди, ані успішної повоєнної відбудови, — наголосив він.

Мобінг: норми є, але не працюють

Окремо Дудін звернув увагу на проблему мобінгу на робочих місцях. За його словами, новий Трудовий кодекс навряд чи зможе ефективно розв’язати цю проблему.

Норми про мобінг уже з’явилися в чинному законодавстві, але практика їх застосування викликає серйозне занепокоєння, — зазначив юрист.

Він навів приклад, що після відновлення перевірок Держпраці у 2025 році не було винесено жодної постанови про штрафи за мобінг, а також відсутні виграні судові справи.

Це тривожна ситуація, коли правильні норми існують, але не працюють. У такому разі виникає питання, чи буде ефективним новий Трудовий кодекс за нинішнього рівня виконавської дисципліни, — підкреслив Дудін.

Юрист вважає, що першочерговим завданням держави має бути забезпечення виконання вже чинних норм Конституції та трудового законодавства, а також відновлення довіри між суспільством і державою.

Лише після цього можна більш відповідально говорити про майбутні обриси трудової реформи, — резюмував він.

Довідково

Кабінет Міністрів схвалив проєкт нового Трудового кодексу України. Остаточне рішення має ухвалити Верховна Рада. Наразі трудові відносини в Україні регулює Кодекс законів про працю 1971 року. Розробити новий кодекс парламент доручив уряду в травні 2022 року в межах дерадянізації законодавства.

Як писав Соцпортал, працівники критичної інфраструктури, які постраждали внаслідок російських обстрілів, мають право на грошову допомогу: 1 мільйон гривень — родині загиблого, а також від 200 до 800 тисяч гривень у разі поранення. Утім, на практиці реалізацію цього права часто ускладнює бюрократія. Постраждалим доводиться доводити очевидне — що, скажімо, танковий завод, електростанція чи залізниця справді є об’єктами критичної інфраструктури. Через це зростає кількість судових позовів, і суди переважно стають на бік працівників. Соцпортал пише про те, як постраждалі або їхні родини можуть відстояти свої права.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про соціальні виплати в читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!