Поиск
Фото з сайту НУШ. Автор фото –  Дмитро Ларін
Читать на русском

З 1 січня 2022 року в Україні змінять підходи до організації інклюзивного навчання у школах.

Відповідну постанову прийняв 15 вересня Кабінет Міністрів.

Нововведення головним чином торкнуться кількості дітей з особливими освітніми потребами в одному класі. Якщо раніше передбачалось не більше трьох учнів, то з нового року чисельність буде варіюватись в залежності від необхідного для дитини рівня підтримки.

Стимулом для таких змін міг стати ріст популярності інклюзії - станом на початок 2021 року в відповідних класах по всій країні навчалися понад 25 тисяч дітей. Це у 10 разів більше, ніж 5 років тому.

І саме інклюзивне навчання стало одним з головних принципів Нової української школи.

Особливості даного освітнього підходу, його переваги та виклики Соцпортал розглянув на прикладі Києва.

Чому інклюзивність важлива для Нової української школи

Реформа молодшої школи стала ключовою для Міністерства освіти та науки, вказує відомство.

Її пілотний проект стартував у 2017-2018 навчальному році, тож зараз школярі з експериментальних класів саме закінчили початкову школу і перейшли до старшої. Тоді НУШ запровадили у щонайменше 4 школах на кожну область. Серед них була, наприклад, й столична №309. По всій Україні проект було реалізовано наступного 20218-2019 навчального року.

Ключові зміни, які принесла НУШ:

  • інший підхід до навчання - акцент робиться не тільки на отриманні знань, але й на вмінні застосовувати їх у житті. Активно заохочується критичне мислення та творчость;

  • сучасне якісне устаткування для всіх шкіл: окремі зручні парти, килимок для відпочинку, багато елементів для навчання в ігровій формі;

  • заборона на відмову в зарахуванні дитини до школи за місцеми реєстрації;

  • активна комунікація та співпраця з батьками;

  • запровадження нових стандартів щодо інклюзії.

Останній пункт став особливо важливим, оскільки відповідає прагненням НУШ до бербар’єрності.

Як організовують роботу інклюзивних класів

Інклюзивний клас організовують після того, як батьки звертаються до школи з відповідною заявою та висновком від інформаційно-ресурсного центру. До центру дитину скеровує педіатр, якщо передбачається, що дитина має особливі освітні потреби. І співробітники ІРЦ після комплексного огляду та спілкування з дитиною надають висновок.

При цьому на сайті НУШ підкреслюють, що не всі діти з інвалідністю мають особливі освітні потреби. І навпаки - діти можуть не мати інвалідності, але мати ООП.

Інформаційні ресурсні центри у Києві вперше відкрились у 2108 році. Їхня основна функція - провести комплексне обстеження дитини та виявити, що, можливо, розвиток йде не за віковими нормами. Там дитину обстежують чотири спеціаліста - практикуючий психолог, вчитель-логопед, вчитель-реабілітолог, який дивиться фізичний розвиток дитини, та вчитель-дефектолог (хоча, на мою думку, більш коректний термін - корекційний педагог). Така комісія повністю безкоштовна та спонсорується державою. До неї направляють за місцем реєстрації діти від 2 до 18 років. Втім, основна причина звернення - це влаштування в садочок чи школу, - розповіла одна з колишніх співробітниць центру.

Перелік та адреси інформаційно-ресурсних центрів можна знайти насайті КМДА.

Також з наступного року у зв’язку зі згаданою постанову Кабмін дещо зміниться підхід. ІЦР будуть визначати необхідний для дитини рівень підтримки. Загалом їх п’ять.

Перший рівень стосується учнів, які мають поодинокі прояви і не потребують значних змін програми. Другий - труднощі легкого ступеня прояву, коли вводиться додаткова підтримка та асистент вчителя. Третій - труднощі помірного ступеня, де окрім асистента вчителя також може надаватись асистент самій дитині. Четвертий і п’ятий, відповідно - труднощі тяжкого та найтяжчого ступеня прояву, коли передбачені адаптації змісту навчання, дизайну приміщень тощо.

За новими правилами, дітей з ООП в одному класі має бути:

  • не більше одного учня, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;

  • не більше двох учнів, які потребують третього рівня підтримки;

  • не більше трьох учнів, які потребують другого рівня підтримки;

  • учні, які потребують першого рівня підтримки, розподіляються між класами без урахування кількості таких осіб.

В той же час загальна кількість дітей в інклюзивному класі може бути такою ж, як і в звичайному - не більше 30.

При інклюзії дозволяється відкривати класи менші. Але немає обмеження, наприклад, до 20 чи 15 осіб. У нашому випадку звичайний клас з програмою Інтелект. Ми не обмежувалися, у нас 28 діток, - розповідає директорка гімназії “Потенціал” Алла Малишевська.

Перед впровадженням НУШу справді були присутні норми, коли кількість дітей в інклюзивному класі обмежувалась 20-тьма. Однак у деяких випадках це ставало причиною дискримінації та відмови в прийнятті дитини з ООП.

Натомість зараз головний акцент робиться на матеріальному оснащенні та допомозі асистентів. Так, окремо у новій постанові Кабміну нагадують, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють для учнів умови для здобуття освіти на рівні з іншими шляхом:

  • належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного, методичного забезпечення закладів освіти;

  • підвезення учнів до закладів освіти і у зворотному напрямку;

  • забезпечення доступності території закладів освіти;

  • забезпечення необхідними допоміжними засобами для навчання, що дають змогу опанувати освітню програму;

  • облаштування та обладнання ресурсної кімнати та медіатеки;

  • залучення фахівців для надання корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних послуг відповідно до потреб учнів;

  • забезпечення доступу учнів до Інтернету, а також за потреби до термінального та спеціального допоміжного обладнання.

Алла Малишевська розповідає, як це реалізується на практиці:

Є субвенція від держави. На даним момент такі класи відкривається наказом по установі і йде субвенція на ставку асистента вчителя, на доплату вчителю. І субвенція на матеріально-технічне забезпечення в залежності від того, які потреби і з чим пов’язана інклюзія.

За її словами, наразі у їхній школі один інклюзивний клас, який було введено якраз у перший рік НУШу. У ньому з дитиною займається додатково асистент вчителя. А у випадках, коли у дитини є проблеми з пересуванням чи самообслуговуванням, додатково залучити асистента дитини.

Але такої потреби в цьому випадку немає. Тому є вчитель, є асистент вчителя. Розроблена індивідуальна програма навчання дитини, відкоригована основна програма. Виділені додаткові години на робот з психологом. Ми вирішили питання таким чином, що асистентом вчителя є психолог. У неї 0,5 ставки психолога. Ми знайшли свої варіанти зі штатним розписом. Так комфортніше для усвідомлення стану дитини, ї потреб і нюансів, які відбуваються. Тобто, людина кваліфікована, - розповідає директорка.

За її словами, у їхньому інклюзивному класі дитина працює разом з усіма.

Але коли починається перевтома, коли асистент бачить, що треба допомогти, то йдуть окремо працювати. Це може бути не так навчання, як малюють-граються, йде психологічне розвантаження. Ми отримали спеціальні засоби для релаксації, і тому знімається проблема з перевтомою, - каже Алла Малишевська.

На сайті НУШ нагадують, що батьки також мають право долучатися до формуванні індивідуальної програми навчання дитини, а також узгоджувати закупівлю корекційних засобів за рахунок субвенції.

Скільки київських шкіл запровадили інклюзію

У 2021-2022 навчальному році в 242 київських школах почали функціонувати інклюзивні класи. Це 57% від загальної кількості закладів середньої освіти в Києві. Показник дещо перевищує загальні дані по Україні (43%).

На сьогоднішній день інклюзивне навчання поширюється в усіх закладах освіти Києва, створюються умови для якісного та безпечного навчання осіб з особливими освітніми потребами. В програм курсу підвищення кваліфікації педагогічних працівників введено курс про інклюзивне навчання. В кожному районі Києва є школи, у яких вже напрацьований досвід роботи. І є заклади загальної середньої освіти, до яких діти з ООП зараховані вперше цьогоріч, - зазначають у Департаменті освіти КМДА на запит Соцпортала.

Також наводиться статистика, що вказує на позитивну динаміку за останні 5 років. Якщо у 2017-2018 навчальному році до повного впровадження НУШ в інклюзивних класах Києва навчалась 521 дитина з ООП, то у нинішньому навчальному році їх 1775.

На сайті Нової української школи регулярно публікують фото з найкращих українських шкіл з інклюзією. Є серед них і київські школи, наприклад, № 50. У цих закладах використовують нестандартні підходи до організації навколишнього простору та створення безбар’єрного середовища. Тож директорів та педагогів заохочують надихатись.

Алла Малишевська також додає, що матеріальне забезпечення має йти пліч-о-пліч з психологічним комфортом дитини. І тут потрібна певна підготовча робота.

На загал проговорюється і відкриття самого класу з колективом. На педагогічній раді, а взагалі і в людському вимірі. Проговорюється з батьками. Не знаю, як в інших школах, але в нас батьки спокойно абсолютно поставились. Навпаки, є підтримка. Вона виражається в тому, що вони спілкуються на цю тему вдома з дітками. Тоді простіше. Діти - вони маленькі, вони приймають всіх. Також з дітьми працювала психолог ,в ігровій формі вчила дружити, жити, поважати, спілкуватися. Я дуже задоволена, що в нас таких проблем немає, - каже директорка.

У свою чергу екс-працівниця ІРЦ наголошує, що головна перевага інклюзії та НУШ полягає в тому, що була змінена практика сегрегації. І батьки нарешті самостійно змогли вирішувати, що для їхніх дітей є найкращим.

Велика заслуга інклюзії в тому, що вони вчаться не бути відірваним від соціуму. А соціум вчиться приймати кожного, і бачити, що для кожного є місце у цьому світі, - підкреслює спеціалістка.

І, зважаючи на статистику останніх років, все більше батьків та освітян як у Києві, так і загалом по Україні, схиляються до цього підходу.

Олена Ткаліч, Соцпортал

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.

В одній зі столичних шкіл з'явився ліфт
Топ
Спецтема

В одній з київських шкіл встановили ліфт для дітей з інвалідністю

Читайте также:

Комментарии