Голова JD.com заявив, що роботи можуть повністю замінити 700 тисяч кур'єрів компанії

Засновник китайського маркетплейсу JD.com Річард Лю заявив, що в довгостроковій перспективі роботи можуть замінити близько 700 тисяч кур’єрів компанії. За його словами, незважаючи на неминучість автоматизації, ритейлер має намір пом’якшити наслідки для працівників і запустити масштабні програми перепідготовки, пише Financial Times.

Лю підкреслив, що не хотів би, щоб співробітники залишилися без роботи та засобів до існування. У компанії вже розробляють програми, які допоможуть кур’єрам перейти до обслуговування автоматизованих систем.

Для цього JD.com уклала угоди зі 120 навчальними закладами, а по всій країні створено понад 80 центрів підготовки. У них співробітники освоюють навички обслуговування та ремонту роботизованої інфраструктури, яка поступово впроваджується в логістику.

Масштабна роботизація у планах

JD.com - один із найбільших онлайн-рітейлерів Китаю, який конкурує з Alibaba та Meituan. Компанія вже заявляла про плани протягом найближчих п’яти років розгорнути до 3 млн роботів, 1 млн безпілотних автомобілів і близько 100 тис. дронів.

Конкретні терміни повного переходу на роботизовану доставку поки що не називаються. Однак пілотні проєкти вже працюють: роботи доставляють їжу в аеропортах Шеньчжень і використовуються на приміських логістичних маршрутах.

Заяви Лю відображають ширшу проблему в Китаї, де кількість працівників у сфері доставки, виробництва та інших гнучких форм зайнятості оцінюється приблизно в 320 млн осіб. Це близько 40 % міської зайнятості в країні. На цьому тлі зростає занепокоєння щодо впливу роботизації та штучного інтелекту на ринок праці. У квітні рівень безробіття серед молоді в Китаї досяг 16,3%.

Держава та нові професії

Китайська влада при цьому продовжує просувати роботизацію як основу економічного зростання. У новому п’ятирічному плані робототехніка названа ключовим напрямком розвитку промисловості.

Водночас уряд обговорює розширення соціального захисту для працівників гнучкого ринку праці, а також підтримує появу нових професій - таких як оператори дронів та фахівці з навчання ШІ.

За останні 50 років вплив роботизації на ринок праці фіксується в офіційних звітах міжнародних організацій, зокрема Міжнародної організації праці (МОП) та ОЕСР. Основний висновок цих досліджень: автоматизація не стільки знищує робочі місця, скільки змінює їхню структуру - скорочуючи частку рутинної фізичної праці та збільшуючи попит на кваліфіковані та технічні професії.

У промисловості роботизація найсильніше вплинула на виробництво, логістику та складальні лінії. За даними ILO та OECD, саме ці галузі з 1980-х років демонструють стабільне зниження частки низькокваліфікованої праці при одночасному зростанні продуктивності. Наприклад, в автомобілебудуванні та електроніці значна частина операцій, які раніше виконувалися вручну, сьогодні автоматизована, але загальна кількість зайнятих не зникла повністю - вона змістилася в бік інженерів, операторів та фахівців з обслуговування роботів.

У сфері зайнятості це призвело до так званої поляризації ринку праці, про яку повідомляє ОЕСР: зростання високооплачуваних інтелектуальних професій та сервісних спеціальностей, при одночасному скороченні середнього класу рутинних офісних та виробничих посад. При цьому Всесвітній економічний форум (WEF) у звітах про майбутнє робочих місць зазначає, що автоматизація одночасно створює й знищує мільйони посад - але нові вимагають вищої кваліфікації.

Окремо МОП зазначає, що в країнах, що розвиваються, автоматизація відбувається повільніше, але вже впливає на перенесення виробництв та зміну глобальних ланцюгів поставок.