Пошук

Екс-глава «Спецтехноекспорту» - про призначення Юрія Гусєва та неефективність наглядової ради

Продовження першої частини інтерв’ю з Павлом Барбулом
Читать на русском

Екс-глава «Спецтехноекспорту» Павло Олексійович Барбул: хто конкурент України, призначення Юрія Гусєва та неефективність наглядової ради.

Продовження першої частини інтерв’ю УНН з Павлом Барбулом.

Інтерв’юер: Коли мова йде про конкурентів - кого ви можете виділити?

Для України, як і для будь-якої іншої країни, конкурентами вважаються всі. Щодо нас, то глобально та історично продукція поділяється на два блоки: східний і західний. Ще з часів СРСР це країни Варшавського пакту, які користувалися військово-промисловою продукцією СРСР, а також країни НАТО та їх союзники, які користувалися своєю продукцією та розробками. Також багато африканських країн або країни південно-східної Азії. Такі країни мають змішані системи, які в різні етапи своєї історії закуповували різну продукцію, — розказує Павло Барбул.

Зараз питання стоять складні: обслуговувати та модернізувати радянську техніку, що продовжить термін служби, або ж все продати і натомість купити нову - російську, американську, європейську, китайську. І тут починається справжня боротьба, де кожний відстоює свою думку та вигоду, яку може отримати. Це відкрита геополітична боротьба, в якій Україна свої позиції втрачає стрімко.

Україна може виграти зовнішній тендер. На це є великі шанси, - говорить Павло Барбул. І ось коли така подія відбудеться, це означатиме, що інша країна його програє. В таких умовах кожна країна готова вкладати значні ресурси, щоб не програти. Нікому не вигідно, щоб Україна отримувала контракти. Це не повинно когось дивувати, бо така конкуренція та бажання вважаються нормальним явищем.

Були також випадки, коли до нас приходили агенти і пропонували супровід контрактів з однією метою. Думаю, ця мета вже зрозуміла - злити Україну на тендерах або ж зірвати нашу участь в них, - з сумом розповідає Павло Барбул. - Я пам’ятаю навіть цілі операції - вплив на наших співробітників, хакерські атаки, фізичні погрози. Ось така робота.

Інтерв’юер: Як у випадку з пакистанським контрактом «Укрспецекспорту»?

Ситуацію з пакистанським контрактом знаю глибоко, але коментувати не хочу. Знаєте що смішно? - сумно посміхається Павло Барбул. - Коли правоохоронцям цікаво з’ясувати обставини не тільки програних тендерів, але й виграних. Це настільки парадоксально, що це навіть важко сприйняти серйозно.

Замість того, щоб зайнятися справою, вони займаються незрозуміло чим. Мені не дуже зрозуміло, як з’ясування обставин виграних тендерів може бути чимось корисним. Мабуть, якщо вони витрачають на це час, в цьому є якийсь сенс. Але особисто я не дуже розумію хід цих дій.

Інтерв’юер: Але ж будь-яке втручання правоохоронців - це інформаційний шум. Правоохоронці намагаються контролювати ситуацію?

Україна виглядала дуже дивно, коли національні правоохоронні органи однієї країни звинувачували міністра іншої країни в тому, що він нібито отримав хабар за те, що придбав українську продукцію. Ця інформація розпіарювалась та публікувалась в ЗМІ. Сказати, що Україна в цій ситуації виглядала дивно, це, мабуть, не дуже правильно. Але про це можна говорити дуже довго. І, думаю, моя відповідь дає зрозуміти, як правоохоронці щось контролюють, - розповідає Павло Барбул.

Екс-глава «Спецтехноекспорту» - про призначення Юрія Гусєва та неефективність наглядової ради

Інтерв’юер: 3 грудня главою «Укроборонпрому» став Юрій Гусєв. Він одразу заявив про ліквідацію концерну в наступному році. Відома інформація, що поки планується створити холдинг «Оборонні системи України». Як Ви вважаєте, що змінить нова вивіска?

Моя думка така - у кабінетах влади концепція реформування «Укроборонпрому» обговорюється ще з моменту його створення. І тут на місці кожного я б ретельно поділяв терміни та поняття. Реформа як зміна форми та реформа як зміна суті. На мою думку, потрібно відійти від суті бізнес-процесів.

Що це значить? Будь-який процес, який здатен спростити виробництво, розробку, постановку на озброєння, маркетингові процеси, економічну підтримку експорту, логістику і постановку клієнту кінцевого продукту, будь-яких послуг сервісу або ж модернізації - це завжди добре. А ось всі дії, направлені на зміну кадрів та боротьбу за владу і зміну вивісок - це шкода. Але ж ви повинні розуміти, що вони нічого не роблять просто так. За цими діями стоїть бажання отримати вигоду. І ви самі розумієте яку.

Павло Барбул також додав: “Вільних ресурсів в «Укроборонпромі» немає. Лише якщо великі працівники почнуть передивлятися і відмовлятися від, як на їх думку, невеликих заробітних плат, розміром в 250 тис. гривень. В такому випадку їм доведеться займатися волонтерством та працювати на шкоду собі.”

Заяви щодо створення на 100 підприємствах наглядових рад, введення корпоративних секретарів, проведення аудитів і випуску акцій - це, якщо ввічливо говорити, не компетенція. Це все тому, що коли починаються підрахунки, між «хочу» і «є» з’являється прірва в мільярди гривень.

Інтерв’юер: Здається, що Наглядова рада в нашій країні - це щось примарне. Вона продемонструвала свою ефективність?

Наглядова рада в нашій країни отримує великі гроші. Представництво інтересів акціонерів - це функція Наглядової ради. Низка ключових рішень, до якої входять й такі важливі дії, як обрання керівного органу та затвердження планів розвитку на наступний рік - це все обов’язки представництва акціонерів. На цьому, власне, функція Наглядової ради закінчується.

Зазвичай члени наглядової ради отримують свою заробітну плату за час участі в процесі, - ділиться Павло Барбул. - Наприклад, приїхав, відсидів, відпрацював, відслужив, дав свої пропозиції - отримав гроші. Платити щомісячно члену Наглядової ради за те, що він один раз на рік приймає і затверджує звітності - це смішно. Але ж ви розумієте…

Інтерв’юер: Призначення Юрія Гусєва в «Укроборонпром» - це щось на кшталт спроби врегулювати конфлікт?

Врегулювати конфлікт між оборонними підприємствами і Олегом Уруським, який вирішив їх перепідпорядкувати під себе і своє новостворене міністерство? Давайте так. В «Укроборонпромі», як у органа управління і державного холдингу, є проблема дуалізму. Такі структури, як у всьому світі, повинні бути розділені, - жорстко відповів Павло Барбул.

Павло Барбул також додав: “Повинен бути орган управління: той, що формує державну політику (міністерство, відомство, агенство). Також обов’язково повинен бути державний холдинг або змішана форма власності. Добрий приклад, який можна вважати класичним - це модель державного холдингу в Казахстані. «Самрук-Казина» займає місце керуючого холдингу. Йому належать десятки акцій: військових заводів, експортних та виробничих компаній. Вони спокійненько управляються холдинговою компанією. Крім цього, вони можуть випускати облігації, залучати інвестиції, продавати свої акції. Є регуляторка, професійний менеджер і все це управляється профільним міністерством.”

Так відбувається в інших країнах. Це нормально. Але з іншого боку є внутрішня проблема. Як може чиновник із зарплатою в 15 тис. гривень керувати чиновником із зарплатою в 300 тис. гривень? Це прямий шлях до корупції. Це дилема, що потребує негайного вирішення. Без розв'язання цієї проблеми ефективна робота просто неможлива.

Третю частину інтерв’ю з Павлом Барбулом можна знайти за посиланням.

Читайте також:

Коментарі