Чому українських медиків переводять на мінімальну зарплату

Після відрахувань податків це 16 та 10,7 тисяч відповідно. Але у січні 2023 року Кабмін прийняв постанову №28, яка дозволяє зменшувати ці виплати до рівня мінімальної зарплати, якщо лікарні бракує фінансування.

Про те, кого з медиків торкнулись урізання зарплати та чи можуть вони цьому протистояти, пише Соцпортал.

Якою є зарплата медиків в Україні

Відповідно до даних Мінфіну, у 2022 році середня заробітна плата працівників закладів охорони здоров'я становила 14,3 тисяч гривень, що на 21% більше, ніж 2021 року і в 1,5 раза більше, ніж 2020 року.

В нинішньому році схожу цифру щодо зарплат медиків також озвучує Державна служба зайнятості. Згідно даних про вакансії, станом на червень 2023 року медсестрам пропонують приблизно 14 тисяч до відрахувань. Тобто близьку до встановлених норм суму.

Однак у групі медсестер у Фейсбуці “Будь як Ніна” медики масово жаліються на урізання або ж взагалі невиплату зарплат. Опитування, яке провели серед учасників і учасниць групи показало, що насправді медсестри в середньому отримують “чистими” 9,5 тисяч. Медіана становить 10,4 тисяч, що все одно нижче за гарантовану суму.

Щодо молодшого персоналу, тобто санітарок, то мова фактично завжди йде про “мінімалку”. Так само зарплату, близьку до мінімальної, отримують медсестри в школах, дитсадках чи будинках для літніх людей. Оскільки ці заклади не підпорядковуються МОЗ, то норма про 13,5 на них не поширюється.

Половина медсестер у медзакладах зазначає, що працюють понаднормово. А ще 15% персоналу перевели на пів ставки, що дозволяє платити їм нижчі зарплати.

Найменші виплати отримують медсестри у сільській місцевості, найбільші — у столиці та облцентрах. Також є різниця за рівнями меддопомоги: найнижчі зарплати у медсестер на “первинці”, тобто у тих, хто працює з сімейними лікарями. Найвищі — на екстреній медичній допомозі.

Щодо регіональних відмінностей, то найвищі зарплати у медсестер в Донецькій області та місті Києві. Найнижчі — у Рівненській, Запорізькій та Чернігівській. При тому, що останні дві вважаються прифронтовими. Там лікарі мають отримувати від 23 до 28 тисяч гривень, медсестри — від 15,5 до 18, а молодший персонал — від 8 до 9.

Лише 1% опитаних зазначили, що отримують “прифронтовий” мінімальний розмір оплати праці. Майже 11% медсестер вказали, що мають право на таку зарплату, але не отримують, а ще 15% не знають чи мають право на неї. Перевірити це можна на сайті Мінрегіонів, де вказано перелік прифронтових територій.

Також не всі медсестри отримують інші належні доплати (за вислугу років, шкідливі умови, роботу з дезрозчинами тощо). Третина вказала, що має право, але не отримує, чверть отримує не всі, й лише 15% мають всі належні доплати.

Вказано, що дослідження не є репрезентативним, проте демонструє, що постанова №28 мала вплив на рівень зарплат — значна частина медзакладів скористались можливістю урізати зарплати персоналу. Також видається, що широко анонсовані доплати медикам на прифронтових територіях поки доступні вкрай обмеженому колу. Ситуація схожа на ту, що буда з “ковідними” надбавками. Їх отримували далеко не всі. А виплати компенсацій за інфікування на робочому місці необхідно було добиватись власними силами.

До того ж низка останніх змін в законодавстві дозволила залишити переважну більшість медиків без виплат на оздоровлення, що також впливає на їхній сукупний дохід.

Чому урізання зарплат медиків стало можливим

Зменшення зарплат медиків протягом останнього року вірогідно повʼязане зі зниженням фінансування сфери охорони здоровʼя.

У бюджеті на 2022 рік видатки на неї становили 215,3 млрд гривень. Після початку російського вторгнення Україна також отримала грант від США у $1,7 млрд на зарплати медикам.Тобто, це ще майже 67 млрд гривень. Цього року фінансування сфери охорони здоровʼя знизили майже на 8 млрд — до 207 млрд грн.

Тож норма про 20 тисяч для лікарів та 13,5 для медсестер, яка була закріплена у січні 2022 року, на початку 2023 року була змінена постановою №28 про «Деякі питання оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я» від 13 січня. Цим документом Кабмін дозволив зменшувати зарплати персоналу за умов дефіциту бюджету лікарні.

У підпункті 4 пункту 1 постанови № 28 сказано, що коли витрати на оплату праці перевищують 85% отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків, то мінімальний розмір оплати праці медиків установлюється в межах наявного фонду оплати праці, але у розмірі не менше ніж мінімальна заробітна плата, — пояснює юрист та голова ГО “Соціальний рух” Віталій Дудін.

За його словами, урізати зарплату до мінімальної керівникам лікарень досить легко, оскільки компетентні органи влади не визнають позбавлення мінімального розміру оплати праці за зміну істотних умов праці. Тому й попереджати працівника завчасно про зміни директори КНП не вважають за потрібне.

За логікою статей 97 і 103 КЗпП України, роботодавець не може в односторонньому порядку раптово ухвалювати рішення, що погіршують умови оплати праці. Але норми постанови № 28 тлумачаться урядовцями та роботодавцями сфери охорони здоров’я як такі, що дозволяють обійти наведені норми закону. Тому на практиці медикам встановлюють розмір оплати праці на рівні 6700 грн без їх завчасного попередження. Раніше вимоги постанови КМУ були більш чіткими, але тепер виплати залежать від бюджету лікарні. По суті гарантованою є мінімальна зарплата, а решту доплат адміністрація може урізати на свій розсуд, — каже юрист.

Яскравим прикладом одноосібного рішення про урізання зарплат став випадок в одній з лікарень на Львівщині. Там родичі померлої породіллі відсудили в Буської центральної районної лікарні майже 4 млн грн моральної компенсації. Однак ці виплати поклали не на конкретних винних у трагедії, а на весь персонал лікарні, скориставшись загаданою постановою №28.

Трохи інший механізм діє щодо урізань зарплат на первинці. Вказано, що скорочувати зарплати можна медикам, якщо їх обрали менше ніж 70% пацієнтів від “оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги”.

При цьому, за словами юриста Віталія Дудіна, в якій формі адміністрація має оформити рішення про перехід на “мінімалку” невідомо. Часто жодні накази про це не видаються.

Для прикладу, коли роботодавець ініціював процедуру зміни істотних умов праці, то зазвичай указував в наказі хоча б побіжно економічні причини, суть змін, чи принесе це якийсь позитивний ефект, чи погоджувалось це з профспілкою, а головне — скільки це триватиме, — каже Віталій Дудін.

Тож, за його словами, персонал можуть просто поставити перед фактом.

І люди вже в платіжках бачать, що їхня зарплата зменшилась. А через цю правову невизначеність в суді оскаржувати такі дії адміністрації фактично неможливо, — підкреслює юрист.

За словами голови медичного руху “Будь як Ніна” Оксани Слободяни, такі законодавчі зміни призвели до того, що все більш абсурдні випадки стають підставою для того, аби перевести медиків на мінімалку.

Такий порядок абсолютно не сприяє балансу у відносинах. Він дає можливість адміністрації у довільному порядку погіршувати становище медиків, а їм нема за що хапатися, до якого законодавства апелювати, — каже активістка.

За словами Оксани Слободяни, практика застосування постанови №28 вкрай несприятлива для медичного персоналу.

У медиків не залишається жодних важелів впливу. І фактично ця постанова дестимулює, знеохочує адміністрацію шукати якісь методи для покращення фінансового становища лікарні. Тому що їм набагато легше просто урізати зарплату всьому персоналу, навіть якщо він працює під бомбами, аніж змінювати щось на краще і вимагати дофінансування закладу, — каже активістка.

Як медики можуть боротись за повернення належної зарплати

За словами юриста Віталія Дудіна, є декілька можливостей для того, аби протистояти зменшенню зарплат.

У постанові №28 йдеться про те, що зменшувати зарплати персоналу можна за умови, що зарплатний фонд перевищує 85% всього бюджету лікарні. Однак як це можна перевірити? В пригоді стане такий інструмент, як запит на публічну інформацію. Його може надіслати будь-яка фізична особа до адміністрації лікарні з проханням надати інформацію про наявний бюджет та розмір фонду оплати праці. Така інформація становить суспільний інтерес, тому має розкриватися на запит. У випадку відмови у задоволення запиту слід звертатись до омбудсмена із вимогою притягнути посадовців КНП до адміністративної відповідальності, — зазначає він.

З аналогічними запитами також можна звертатися до місцевої влади або Національної служби здоров’я України. У разі наявності припущення про зловживання з боку адміністрації, слід звертатися до органів Держаудитслужби.

Якщо виявиться, що бюджет справді перевищує 85%, то надалі слід уточнити, який відсоток з цього йде на оплату адміністрації.

Якщо в лікарні є профспілка, то корисною може виявитися стаття 251 КЗпП України:

Роботодавець зобов'язаний в тижневий строк надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод. У разі затримки виплати заробітної плати роботодавець зобов'язаний на вимогу виборних профспілкових органів надати письмовий дозвіл на отримання в банках інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації чи отримати таку інформацію в банках і надати її профспілковому органу.

Дієвий інструмент досягнення прозорості пропонує і група в Фейсбуці Академія Успішного лікаря. Там пропонують перевірити фінансову звітність лікарень на сайті Національної служба здоровʼя України.

На ньому у розділі "Е-дані"/"Аналітичні панелі (Дашборди)" розміщені 22 аналітичні панелі з різноманітними показниками роботи медичних закладів. Там можна вибрати дані за областю, періодом звітування, видом медичної допомоги, населеним пунктом чи медичним закладом.

Серед іншого є "Звіт про доходи та витрати надавачів медичних послуг (окремі показники)". Саме там можна знайти інформацію про заробітну плату керівників медзакладів, лікарі, медсестри та інші працівники.

Втім, варто зважати, що для персоналу ці дані є середніми. Втім, дізнатись заробітну плату саме адміністрації у такий спосіб можливо. Тож у випадку, коли персоналу суттєво урізали зарплати, а керівники натомість продовжують отримувати високі доходи, можна заявляти до МОЗ та НСЗУ про зловживання.

Однак зміни також мають бути на системному рівні. Оксана Слободяна наголошує, що треба негайно вносити зміни до постанови Кабміну №28.

Відповідне звернення до представників влади опубліковано на сайті Медруху “Будь як Ніна”.

При прийнятті нового законодавчого акту було звужено зміст та обсяг чинних прав і свобод. За своєю суттю нові норми порушують загальне правило статті 97 Кодексу законів про працю України про заборону роботодавцю в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, — йдеться у зверненні.

Тож медики мають три основні вимоги:

• прибрати норму про можливість зменшення зарплат, а також прибрати прогалини, які дозволяють примусово переводити персонал на неповну ставку;

• поширити норму про зарплату в 13,5 тис. грн на всіх медсестер, зокрема й тих, які працюють у закладах освіти та соцустановах;

• прозоро погоджувати з колективом “прифронтові” доплати.

Наразі звернення підписали більше сотні лікарень. На День медика його передали до МОЗ.